Spacesail (Qianfan) — китайське комерційне супутникове сузір'я
Spacesail (також відома як Qianfan, «Тисяча вітрил», або G60 Starlink) — китайське комерційне супутникове угруповання, що створюється для глобального широкосмугового доступу до інтернету і є прямим конкурентом американської системи Starlink від SpaceX. На відміну від державного угруповання Guowang (SatNet), Spacesail є комерційним проєктом, орієнтованим на міжнародні ринки.
Проєкт реалізується компанією Shanghai SpaceSail Technologies Co., Ltd. (також відомою як Shanghai Spacecom Satellite Technology – SSST), яка була заснована в 2018 році за ініціативою державного інвестиційного фонду Shanghai Lianhe Investment. У 2026 році до складу акціонерів увійшли Alibaba Group і Shanghai Automotive Industry Corporation (SAIC), що підтверджує високий інтерес великого бізнесу до проєкту.
Масштаб і плани угруповання
Згідно із заявкою Китаю в Міжнародний союз електрозв'язку (ITU), угруповання Spacesail має складатися приблизно з 15 000 супутників на низькій навколоземній орбіті (LEO).
Планована архітектура передбачає розміщення апаратів на висоті близько 800–1160 км. Станом на вересень 2026 року на орбіті перебуває 238 супутників угруповання . З моменту перших запусків у 2024 році Китай виконав 14 групових запусків апаратів Spacesail, причому з квітня 2026 року запуски проводяться з інтервалом приблизно в 10 днів.
Плани розгортання
Згідно з офіційними даними, «Тисяча вітрил» будується в три етапи:
- Перший етап — 648 супутників для регіонального покриття.
- Другий етап — 1296 супутників для глобального покриття.
- Третій етап — понад 15 000 супутників для повномасштабного глобального сервісу.
Ключова віха — кінець 2026 року, коли планується завершити перший етап (324 супутники) і запустити комерційну експлуатацію.
Технічні особливості
Супутники Spacesail використовують плоску модульну конструкцію (flat-panel), що дозволяє запускати до 20 апаратів за один пуск. Вони оснащені:
- Антенами в Ku-діапазоні (10,7–12,75 ГГц для низхідного каналу) для традиційного супутникового зв'язку.
- Антенами в Q/V-діапазонах (37,5–42,5 ГГц та 47,2–51,4 ГГц) для високошвидкісних з'єднань.
- Фазованими антенними решітками та лазерними міжсупутниковими лінками для динамічного перерозподілу пропускної здатності.
Найважливіше технологічне досягнення — підтримка прямого підключення звичайних смартфонів до супутника (Direct-to-Device, D2D) без модифікації апаратного забезпечення. Це робить Spacesail прямим конкурентом Starlink не лише за бізнес-моделлю, а й за набором послуг.
Запуски та ракети-носії
Для розгортання угруповання використовуються кілька типів ракет-носіїв сімейства Long March, включаючи:
- Long March 6A — до 19 супутників за запуск
- Long March 8/8A — до 19–21 супутників
- Long March 12B — до 3 супутників за запуск
- ZhuQue-2E — до 4 супутників за запуск
Запуски виконуються з космодромів Веньчан на острові Хайнань та комерційного космодрому Хайнань.
Міжнародна експансія
Spacesail активно просувається на міжнародні ринки, що відрізняє його від державного Guowang. Компанія уклала угоди або веде переговори в таких країнах:
- Бразилія — меморандум про взаєморозуміння з Telebras
- Малайзія — діючий контракт
- Казахстан — створення дочірньої компанії
- Таїланд, Пакистан, Туреччина — ведуться переговори
За оцінками аналітиків, Spacesail зможе зайняти значну частку на ринках країн, що розвиваються, пропонуючи доступніші ціни порівняно зі Starlink.
Spacesail — найамбітніший комерційний супутниковий проєкт Китаю, який за своїми характеристиками та бізнес-моделлю найбільше наближений до Starlink. Незважаючи на відставання від американського конкурента за кількістю супутників (238 проти 9 809), проєкт активно нарощує угруповання, залучив великих інвесторів (Alibaba, SAIC) і виходить на міжнародні ринки. Успішне завершення першого етапу (324 супутники) і запуск комерційної експлуатації наприкінці 2026 року стануть ключовими точками оцінки реальних можливостей цього конкурента Starlink.
