Росія здійснила секретний запуск ракети «Союз-2-1б» з військового космодрому Плесецьк у ніч на 17 квітня 2026 року. За даними відстеження, ракета вивела на орбіту до дев'яти космічних апаратів військового призначення, розподіливши їх між двома різними орбітальними площинами. Міноборони РФ підтвердило запуск, але не розкрило жодних подробиць про корисне навантаження.
Запуск відбувся приблизно о 02:17 за київським часом. Міноборони РФ підтвердило успішність місії приблизно через шість годин після старту, заявивши, що космічні апарати доставлені на цільові орбіти, але не надавши жодних подробиць.
Космічні сили США станом на 18 квітня каталогізували 10 об'єктів, пов'язаних із цією місією. Аналітики, які вивчають орбітальні дані, відновили ймовірну послідовність подій.
Ключові об'єкти місії:
| Позначення | Тип об'єкта | Орбітальні параметри |
|---|---|---|
| Об'єкт C | Відпрацьований третій ступінь | Сильно витягнута орбіта з перигеєм 146–153 км |
| Об'єкт D | Розгінний блок «Волга» | Виконав маневр зміни площини орбіти |
| Об'єкти E, A, B | Перша група супутників | Орбітальний кластер (після маневру) |
| Об'єкти F, G, H, J, K | Друга група супутників | Колова орбіта ~550 км, нахил 96,95° |
Опубліковані знімки запуску показали конфігурацію головного обтічника, яка зазвичай асоціюється з розгінним блоком «Волга» — рідкісним космічним буксиром із можливістю повторного запуску для точного орбітального маневрування. Розгінний блок спочатку виконав маневр циркуляції орбіти, а потім — помітну зміну площини, перейшовши з нахилу приблизно 98,26° до 96,95°. Цей маневр вивільнив першу партію корисного навантаження — об'єкти E, A та B — в один орбітальний кластер.
Після зміни площини з блоку «Волга» було вивільнено другу, більшу групу корисного навантаження — об'єкти F, G, H, J та K. Вони були зафіксовані на майже круговій орбіті висотою приблизно 550 км з нахилом 96,95°.
Це розміщення основної частини космічних апаратів на іншому орбітальному рівні порівняно з першою групою — конфігурація, яка може розширити зону покриття, покращити частоту оновлення даних або розподілити можливості між резервними платформами.
Місія, позначена міжнародними каталогізаторами як 2026-083, є частиною постійних зусиль Росії щодо розширення та оновлення своєї військової космічної архітектури. Останніми роками Москва стабільно прискорює запуски супутників для військових, які охоплюють розвідку, радіоелектронну розвідку, зв'язок і, дедалі частіше, орбітальну інспекцію та операції зближення. Використання розгінного блоку «Волга» для виведення корисного навантаження на два різних нахили в рамках однієї місії підкреслює зростаючу складність російських пускових операцій, навіть попри те, що західні санкції ускладнили доступ до іноземних компонентів.
Справжня природа корисного навантаження залишається невідомою. Росія публічно не ідентифікувала жоден із космічних апаратів, окрім загального позначення «Космос», яке охоплює широкий спектр типів військових супутників.
Аналітики продовжують відстежувати об'єкти місії. Відпрацьований третій ступінь (Об'єкт C) залишено на траєкторії, що знижується, і він має згоріти в атмосфері найближчим часом. Доля розгінного блоку «Волга» (Об'єкт D) залишається невизначеною — він виконав маневр зниження орбіти, але чи буде це контрольоване сходження з орбіти, поки незрозуміло.
