2 листопада увійшло в історію освоєння космосу насамперед завдяки події 2000 року, коли на Міжнародну космічну станцію прибув перший постійний екіпаж. Відтоді розпочалася безперервна історія перебування людини на орбіті, яка триває вже понад чверть століття. Цього дня також відбувалися запуски наукових і метеорологічних супутників, а космічні апарати поверталися з орбітальних станцій.
1965 рік — запуск наукової станції «Протон-2»
2 листопада 1965 року Радянський Союз запустив науковий супутник «Протон-2». Апарат масою близько 12,2 тонни став другим у серії великих дослідницьких супутників, призначених для вивчення космічних частинок надвисоких енергій.
На борту розміщувалася наукова апаратура для дослідження космічних променів, зокрема частинок з енергіями до 10¹³ електронвольт. Отримані дані допомагали вивчати процеси взаємодії частинок високих енергій та їх поширення в космічному просторі.
«Протон-2» працював на орбіті до лютого 1966 року, продовживши наукову програму свого попередника.
1978 рік — повернення екіпажу «Союзу-31»
2 листопада 1978 року на Землю повернулися радянські космонавти Володимир Коваленко та Олександр Іванченков, які працювали на орбітальній станції «Салют-6».
Вони прибули на станцію в червні 1978 року на кораблі «Союз-29» і провели на орбіті майже 68 діб. Для повернення використовувався корабель «Союз-31», який раніше доставив на станцію міжнародний екіпаж у складі Валерія Биковського та першого космонавта НДР Зигмунда Єна.
Посадка відбулася за 140 кілометрів на південний схід від Джезказгана. Експедиція стала одним з етапів розвитку тривалих пілотованих польотів та експлуатації орбітальних станцій.
1997 рік — перша спроба запуску бразильської ракети VLS-1
2 листопада 1997 року Бразилія вперше спробувала вивести супутник на орбіту за допомогою власної ракети-носія VLS-1. Запуск відбувся з космодрому Алкантара. Приблизно через 65 секунд після старту через відмову одного з прискорювачів першого ступеня ракета відхилилася від розрахункової траєкторії та була знищена системою аварійного припинення польоту. Разом із нею було втрачено супутник SCD-2A.
Це була перша з трьох невдалих спроб запуску VLS-1. Останню ракету цієї серії було знищено вибухом на стартовому майданчику 22 серпня 2003 року. Катастрофа забрала життя 21 фахівця та фактично зупинила розвиток початкового проєкту бразильського носія.
2000 рік — початок постійної присутності людини на МКС
2 листопада 2000 року на Міжнародну космічну станцію прибув екіпаж першої довготривалої експедиції — американець Вільям Шеперд та російські космонавти Юрій Гідзенко і Сергій Крикальов.
Корабель «Союз ТМ-31» стартував із космодрому Байконур 31 жовтня, а через два дні пристикувався до МКС. Після переходу на станцію екіпаж активував системи життєзабезпечення, увімкнув освітлення та розпочав підготовку орбітального комплексу до постійної експлуатації.
На той момент станція ще не була повністю обладнана для тривалого проживання. Зокрема, екіпажу належало дочекатися доставки додаткових сонячних батарей та іншого обладнання.
Експедиція-1 тривала до березня 2001 року. Однак її історичне значення виявилося набагато ширшим за тривалість однієї місії: з 2 листопада 2000 року на МКС безперервно перебуває принаймні одна людина. Станція стала найбільшим міжнародним науково-технічним проєктом на навколоземній орбіті та майданчиком для досліджень в умовах мікрогравітації.
