Китай представив нові подробиці пілотованої місячної програми, зокрема послідовність випробувань перед першою висадкою та плани зі створення мобільної наукової інфраструктури на поверхні Місяця. Перший політ з екіпажем має відбутися до 2030 року, однак перед цим необхідно перевірити всі ключові елементи майбутньої експедиції.
Подробиці програми представив Ван Сян, головний конструктор китайської пілотованої місячної програми, на 7-му Симпозіумі з пілотованих космічних польотів у Пекіні. В основі стратегії лежить нова ракета «Чанчжен-10», яку розробляють у кількох конфігураціях: для місячних експедицій і запусків на низьку навколоземну орбіту.
Китай має намір поступово перевіряти технології та обладнання, необхідні для висадки. Спочатку відбудуться випробувальні польоти окремих елементів системи, потім — комплексна безпілотна перевірка місячної експедиції. Лише після цього планується відправити до Місяця екіпаж.
Випробування перед першою висадкою
Китай уже провів кілька важливих випробувань у межах підготовки до пілотованих польотів. Було перевірено системи аварійного порятунку корабля «Менчжоу» під час старту з нульової висоти та в умовах максимального динамічного тиску. Також відбулися випробування посадкового апарата «Ланьюе» та демонстраційні польоти експериментальної конфігурації ракети «Чанчжен-10».
11 лютого 2026 року в межах льотних випробувань відбувся запуск прототипу ракети «Чанчжен-10» із кораблем «Менчжоу». Після відокремлення корабля перший ступінь (центральний блок) продовжив політ, виконав маневри гальмування та керованого зниження з повторним запуском двигунів, після чого здійснив контрольоване приводнення в Південнокитайському морі. 13 лютого ступінь підняли з води сили морського пошуково-рятувального загону. Це стала перша в історії Китаю операція з пошуку та підйому першого ступеня ракети-носія з моря. Випробування дало змогу перевірити технології повернення ракетних ступенів, необхідні для створення багаторазових носіїв.
Перед першою пілотованою висадкою Китай планує провести ще три ключові перевірки.
Першою стане безпілотний запуск корабля «Менчжоу» ракетою «Чанчжен-10А» з подальшим стикуванням з орбітальною станцією «Тяньгун». Це дасть змогу перевірити роботу корабля та його систем у космосі.
Потім відбудеться автономне випробування посадкового апарата «Ланьюе». Він має здійснити безпілотну посадку на Місяць і зліт із його поверхні, продемонструвавши працездатність рухової установки та систем керування.
Третім етапом стане комплексна безпілотна перевірка всієї місячної експедиції. Для неї знадобляться дві ракети «Чанчжен-10», які виведуть на траєкторію до Місяця корабель «Менчжоу» та посадковий апарат «Ланьюе». Апарати мають виконати основні операції майбутньої пілотованої місії, зокрема зближення та стикування.
Як відбудеться пілотована висадка
Китай обрав схему стикування на місячній орбіті (Lunar Orbit Rendezvous, LOR), яку використовували й в американській програмі «Аполлон». Її принцип полягає в розділенні транспортної та посадкової систем: один апарат доставляє екіпаж до Місяця, інший забезпечує спуск на поверхню та повернення на орбіту.
Для китайської місії знадобляться два запуски. Одна ракета «Чанчжен-10» виведе на траєкторію до Місяця пілотований корабель «Менчжоу», інша — посадковий апарат «Ланьюе». Після виходу на навколомісячну орбіту вони мають зістикуватися.
Екіпаж складатиметься з трьох осіб. Двоє астронавтів перейдуть до «Ланьюе» та вирушать на поверхню Місяця, тоді як третій залишиться на орбіті в кораблі «Менчжоу». Згідно з офіційно озвученими планами, тайконавти проведуть на поверхні три дні (72 години). Упродовж цього часу вони щодня виходитимуть на поверхню (EVA) для проведення наукових досліджень, збирання зразків та виконання інших завдань. Після завершення робіт посадковий апарат злетить із Місяця та зістикується з кораблем. Потім екіпаж повернеться на Землю на борту «Менчжоу».
Корабель «Менчжоу» розробляють із модульною архітектурою, що дає змогу використовувати його як для польотів на низьку навколоземну орбіту, так і для місячних експедицій. Посадковий апарат «Ланьюе» призначений для доставки астронавтів на поверхню та їхнього подальшого повернення на орбіту. Його рухова установка має забезпечувати керовані спуск і зліт із місячної поверхні.
Від посадкового апарата до мобільної лабораторії
Першу пілотовану висадку розглядають як початок масштабнішої програми дослідження Місяця. У довгостроковій перспективі Китай має намір розвивати інфраструктуру Міжнародної наукової місячної станції (ILRS), яку створюють за участю Росії та інших партнерів.
Серед напрямів, які розглядають, — розроблення мобільної наукової лабораторії, здатної пересуватися поверхнею Місяця та проводити дослідження в різних районах. На відміну від стаціонарних об'єктів, такий апарат дасть змогу розширити географію наукових робіт і вивчати ділянки, віддалені від місця посадки.
У перспективних концепціях також розглядають об'єднання кількох спеціалізованих модулів у комплекс, який зможе забезпечувати наукову діяльність і підтримувати тривалу присутність на Місяці. Однак конкретну конфігурацію такої інфраструктури та строки її створення поки не визначено.
Для доставки важчого обладнання та елементів майбутньої місячної інфраструктури розглядають використання надважкої ракети «Чанчжен-9». Вона має доповнити «Чанчжен-10», призначену передусім для пілотованих місячних експедицій. Водночас мобільна лабораторія масою близько дев'яти тонн фігурує в опублікованих концепціях як один із перспективних елементів майбутньої інфраструктури, а не як уже готовий до запуску апарат.
Китайська програма поступово виходить за межі підготовки однієї пілотованої експедиції. Окрім корабля та посадкового модуля, країні належить створити транспортні засоби, наукове обладнання та інфраструктуру, які дадуть змогу проводити на Місяці регулярні дослідження. Але найближче завдання залишається конкретнішим — завершити випробування та забезпечити безпечну висадку астронавтів до 2030 року.
