Узбекистан приєднався до Угод Артеміди (Artemis Accords), ставши 77-ю країною, яка підписала документ про принципи міжнародної співпраці в галузі мирного й відповідального освоєння космосу. Церемонія відбулася 19 жовтня 2026 року в Самарканді. Від імені республіки документ підписав міністр закордонних справ Бахтійор Саїдов у присутності державного секретаря США Марко Рубіо.
Угоди Артеміди започаткували у 2020 році NASA, Державний департамент США та ще сім країн. Вони визначають спільні принципи цивільного дослідження Місяця, Марса та інших небесних тіл, спрямовані на підвищення безпеки й координацію космічної діяльності.
Країни-підписанти зобов’язуються дотримуватися принципів мирного дослідження космосу, відкритості й обміну науковими даними, надання допомоги учасникам космічних місій, які її потребують, а також запобігання взаємним перешкодам під час досліджень. Документ також передбачає збереження історично значущих об’єктів у космосі та розвиток практик безпечного використання космічних ресурсів.
Угоди Артеміди визначають загальні принципи співпраці, у межах яких держави можуть розвивати спільні наукові й технологічні проєкти, але не означають автоматичну участь країни в конкретних місіях NASA.
За даними NASA, Узбекистан розширює участь у міжнародній космічній співпраці та розвиває власну космічну галузь. Зокрема, узбецькі студенти працюють над створенням і запуском першого національного супутника формату CubeSat. Його запуск заплановано до 2028 року.
На початку жовтня 2026 року представники NASA зустрілися з делегацією Міністерства цифрових технологій Узбекистану та національного космічного агентства Uzcosmos під час Міжнародного астронавтичного конгресу в Анталії. Сторони обговорили співпрацю в цивільній космонавтиці та можливості подальшої взаємодії.
У 2028 році Узбекистан також прийме Міжнародний астронавтичний конгрес — один із найбільших щорічних заходів світової космічної галузі.
Приєднання Узбекистану стало черговим розширенням Artemis Accords у 2026 році. У вересні до них долучилися Албанія, Хорватія, Кот-д’Івуар і Сан-Марино, збільшивши кількість учасників до 76. Після підписання документа Узбекистаном їх стало 77.
