В уряді РФ говорять, що Венера стане першою планетою в оновленому списку пріоритетів російської космічної програми. Як повідомив перший віцепрем'єр Денис Мантуров, саме венерианський напрямок та місячні дослідницькі місії стануть фундаментом роботи «Роскосмосу» та Російської академії наук (РАН) на найближче десятиліття.
Вибір Венери як першочергової мети не випадковий. Росія може спертися на унікальний досвід СРСР: у 1970 році станція «Венера-7» здійснила першу в історії м'яку посадку на іншу планету. «Тому спочатку ми, мабуть, рухатимемося в цьому напрямку», — зазначив Мантуров, підкреслюючи статус країни як піонера у вивченні «ранкової зірки».
Проєкт «Венера-Д»
Проєкт автоматичної міжпланетної станції «Венера-Д» (Венера Довгоживуча) вже включений до національного проєкту з освоєння космосу. Офіційний старт ескізного проєктування станції планується в січні 2026 р., яке спеціалістам належить виконати за два роки. Запуск комплексу апаратів заплановано на період до 2036 року.
Місія складатиметься з посадкового модуля, який має пропрацювати на поверхні планети в умовах екстремально високого тиску та температури (до 460°C) значно довше за своїх попередників; аеростатних зондів, які дрейфуватимуть у хмарному шарі Венери, де умови більш м'які; орбітального апарата, який забезпечить зв'язок і глобальне сканування планети.
Одним із найінтригуючіших завдань місії стане перевірка гіпотези про наявність життя. Академік Лев Зелений (ІКД РАН) підтвердив, що «Венера-Д» займатиметься пошуком біомаркерів — хімічних слідів примітивних форм життя.
Вчені припускають, що якщо життя на Венері існує, то воно може ховатися в помірних шарах атмосфери (на висоті 50–60 км), де тиск і температура близькі до земних, незважаючи на наявність сірчаної кислоти.
