Планується, що Росія проведе без участі NASA дослідницьку місію «Венера-Д» на Венеру, яка буде мати менш амбітні наукові цілі. Концепція місії розглядалась спільно Російським ІКІ та Дослідницьким центром NASA імені Гленна з середини 2010-х років. Однак, через російську військову агресію проти України, міжнародне партнерство було припинено рік тому.
«Зараз ми плануємо замінити пропоноване американське обладнання на майбутньому космічному апараті на вітчизняне», — сказав науковий керівник ІКІ Лев Зелений на прес-конференції 11 квітня. Наразі російська сторона активно оцінює технології, необхідні для польоту космічного апарату, який планується запустити в 2029 році на «У нас буде російський космічний апарат з хорошим набором датчиків», — сказав він.
Місія «Венера-Д» стане першою російською місією до Венери з часів радянської ери, коли країна успішно здійснила 10 м'яких посадок на планету. Космічний апарат буде складатися з орбітального модуля та апарата, що спускається. Останній буде досліджувати атмосферу Венери під час спуску та поверхню після приземлення.
Буква «Д» у назві місії означає російське слово «довгоживуча». Спочатку США та Росія планували продовжити дослідження у суворих умовах Венери після радянських місій «Венера-13» та «Венера-14». Проте ці посадочні апарати, запущені в 1980-х роках, могли функціонувати лише 2 години при температурі близько 500 °C та тиску, еквівалентному тиску в 100 земних атмосфер на поверхні планети.
Російські космічні експерти повідомляють, що в результаті виходу США з місії, високотемпературна електроніка, яка могла б допомогти продовжити роботу, буде знята. Дослідницький центр NASA імені Гленна працював над розробкою датчиків для невеликої та легкої станції Long-Lived In-Situ Solar System Explorer (LISSE), яка повинна була розміщуватись на посадковому блоку та функціонувати на поверхні Венери протягом 90 днів чи більше.
Проте, російські конструктори не мали планів продовжувати роботу посадкового апарату за рахунок додаткової ізоляції, оскільки це призведе до збільшення ваги або зниження наукового навантаження. Замість цього, посадковий апарат буде працювати лише 2-3 години з метою передачі всієї необхідної інформації на Землю. Орбітальний апарат буде використовуватись як ретрансляційна станція.
Згідно з підтвердженням Зеленого, Роскосмос та Європейське космічне агентство (ЄКА) домовилися про повернення наукового обладнання з місії «ЕкзоМарс», яка була скасована в 2022 році. Росія отримає назад посадковий апарат «Казачок», який знаходився в італійському Туріні для перевірок перед польотом, а також датчики російського виробництва з марсоходу «Розалінд Франклін». У березні Роскосмос повідомив, що ЄКА відхилила його пропозиції про перенесення термінів місії «ЕкзоМарс» на пізніший час, на 2024 або 2026 рік.
