Верхній ступінь китайської ракети Long March 6C зруйнувався на низькій навколоземній орбіті менш ніж через два дні після запуску, утворивши хмару з десятків або, можливо, сотень фрагментів. Руйнування зафіксувала компанія LeoLabs, що займається моніторингом космічного простору.
Ракета Long March 6C стартувала 25 серпня 2026 року з космодрому Тайюань на півночі Китаю та вивела на орбіту сім супутників у межах спільного запуску. Однак уже 27 серпня радари LeoLabs виявили велику кількість нових об’єктів поблизу верхнього ступеня ракети.
Спочатку подію зафіксував радар компанії в Західній Австралії. Повторне спостереження з території Нової Зеландії підтвердило, що сталося руйнування ступеня. За оцінкою LeoLabs, у результаті могли утворитися десятки або сотні фрагментів.
Що сталося з Long March 6C
Зруйнований ступінь мав міжнародне позначення 2026-195H і номер NORAD 100472. Незадовго до фрагментації він перебував на орбіті з перигеєм близько 396 км і апогеєм близько 482 км.
Причина руйнування поки не встановлена. На відміну від зіткнення з іншим космічним об’єктом, для якого зазвичай можна шукати відповідні ознаки, у цьому випадку йдеться про фрагментацію самого ступеня. Китайські офіційні структури поки не повідомили про причини події.
Низька висота орбіти означає, що утворені уламки не повинні залишатися в космосі дуже довго. За оцінкою LeoLabs, значна частина фрагментів має зійти з орбіти протягом кількох років.
Не перший випадок для Long March 6
Інцидент із Long March 6C привертає увагу ще й тому, що це вже не перший випадок руйнування верхнього ступеня ракет сімейства Long March 6. Особливо часто подібні події відбувалися з більшою ракетою Long March 6A.
У листопаді 2022 року після запуску Long March 6A американська 18-та ескадрилья космічної оборони виявила та каталогізувала 533 фрагменти зруйнованого ступеня. У серпні 2024 року інший ступінь Long March 6A розпався більш ніж на 700 уламків.
Крім того, фахівці фіксували й інші випадки фрагментації ступенів Long March 6A, хоча не всі вони призводили до утворення настільки великих хмар уламків.
Деякі попередні інциденти сталися на значно більшій висоті. Тому їхні наслідки потенційно серйозніші: уламки на високих орбітах можуть залишатися в космосі десятиліттями та становити тривалу загрозу для діючих супутників.
Китай уже запроваджував правила утилізації ступенів
Проблема особливо цікава на тлі стрімкого розвитку китайської космічної програми. У міру збільшення кількості запусків зростає і число відпрацьованих верхніх ступенів, що залишаються на орбіті.
У 2023 році Китай розробив національні стандарти, що регулюють поводження з верхніми ступенями ракет після запуску. Зокрема, вони передбачають за можливості зведення ступенів з орбіти, обмеження тривалості їхнього перебування в космосі та проведення пасивації, яка має знизити ймовірність вибухів через залишки палива або інші джерела енергії.
Також у Китаї почали запуск угруповання супутників LX630 для відстеження космічного сміття. Зокрема, 24 липня 2026 року ракета «Ліцзянь-1» вивела на сонячно-синхронну орбіту п’ять супутників, серед яких перший із вищезгаданого угруповання — «Ганьде-1-01». Він оснащений камерою для виявлення об’єктів із низькою яскравістю, яка дає змогу відстежувати цілі на низьких, середніх і високих орбітах, аж до геостаціонарної.
Руйнування Long March 6A, а тепер і Long March 6C показує, що проблема безпечної утилізації відпрацьованих ступенів залишається актуальною.
Нова загроза для низької орбіти
Кожен подібний інцидент збільшує кількість об’єктів на навколоземній орбіті. Навіть невеликі фрагменти становлять небезпеку для космічних апаратів, оскільки відносні швидкості під час зіткнення на орбіті можуть досягати кількох кілометрів за секунду.
За останньою статистикою Європейського космічного агентства, на орбіті Землі відстежується близько 46 450 космічних об’єктів. Водночас статистичні моделі оцінюють кількість об’єктів розміром понад 10 см приблизно у 54 000, від 1 до 10 см — близько 1,2 млн, а фрагментів розміром від 1 мм до 1 см — близько 140 млн.
Особливу проблему становить низька навколоземна орбіта, де працюють тисячі супутників і розгортаються великі угруповання. Навіть якщо уламки Long March 6C поступово зійдуть з орбіти, створена ними хмара в найближчі роки залишатиметься частиною постійно зростаючого потоку космічного сміття.
Інцидент із Long March 6C поки не призвів до відомих зіткнень із діючими космічними апаратами. Однак він ще раз демонструє, наскільки швидко наслідки одного запуску можуть перетворитися на окрему проблему для всієї навколоземної космічної інфраструктури.
