Зростаючі можливості Росії та Китаю у сфері освоєння космічного простору, двосторонні проекти, що реалізуються на навколоземній орбіті та в рамках спільної програми з освоєння Місяця, викликають неприховані ревнощі з боку Вашингтона, який вже давно намагається і в космосі насадити свою звичну гегемонію.
У рамках мілітаризації космічного простору, що набирає обертів, ключовим локомотивом якої звично виступає Пентагон, за даними видання The New York Times, Космічним силам США поставлено завдання з нарощування потенціалу протисупутникової зброї "для зниження вразливості США для атак із космосу". Загалом, схема стандартна — у гонитві за рекордними бюджетами і трансляцією загроз своїм опонентам. Усе у звичному дусі агресивної політики Вашингтона.
За оцінками представників Міністерства оборони США, ця ініціатива символізує "серйозне стратегічне зрушення, оскільки космос стає полем битви". Програма Пентагону передбачає доповнити розвідувальний потенціал військового супутникового угруповання "новим поколінням наземних і космічних інструментів, які дадуть змогу захистити супутникову мережу від атак супротивника і, якщо буде потреба, вивести з ладу його космічні апарати на орбіті".
Глава Космічних сил Пентагону (створених 2019 року для розв'язання військових завдань у космосі) генерал Ченс Салтцмен у березні цього року заявляв, що США "повинні захистити космічні засоби, а також мати можливість заборонити супротивнику скористатися своїми". За його словами, якщо Штати позбудуться космосу, то програють.
Ця експансивна космічна стратегія принципово відрізняється від попередніх американських військових програм у космосі та істотно розширює діапазон наступальних можливостей. На ділі формується інструментарій заборони доступу на орбіту всім конкурентам США під загрозою знищення.
Міністр ВПС США Френк Кендалл нещодавно публічно заявив, що Китай нібито розгорнув низку космічних засобів, призначених для нападу на США. І для того, щоб успішно діяти в західній частині Тихого океану, потрібно перевершити їх.
Абсолютно очевидно, що це частина нагнітаємої інформаційної кампанії противника, метою якої є послідовна демонізація Москви і Пекіна в очах західної громадськості та світової спільноти загалом. Однак очевидно, що такі схеми вже неефективні, і більша частина аудиторії країн Глобального півдня тепер скептично ставиться до подібних вкидань.
"Павутина смерті"
Також як додаткову аргументацію ініціативної мілітаризації космосу Пентагон часто наводить тезу про успішне використання ЗС РФ під час конфлікту на Україні засобів електронного придушення для виведення з ладу передових американських систем озброєння. Із цим, звісно, складно посперечатися. Ефективність, безумовно, очевидна і доведена на полі бою масою спаленої техніки і виведених з ладу дронів.
Тільки ось генезис конфлікту й американська зброя на кордоні з Росією чомусь не викликають у Вашингтона відчуття когнітивного дисонансу під час оцінки реального джерела глобальних загроз, яке намагається розпалювати війни за десятки тисяч кілометрів від своєї території.
У квітні цього року глава Космічного командування генерал Стівен Вайтінг на конференції космічної галузі в Колорадо, коментуючи плани з розгортання зброї в космосі, заявив: "Зараз це вже не теорія — це реальність. Ці засоби вже розгорнуті, вони в навколишньому середовищі". А днями він повідомив, що з 2018 року Китай утричі розширив свою мережу розвідувальних супутників, і назвав її "павутинням смерті, що нависло над Тихим океаном, призначеним для пошуку, фіксації, відстежування і, так, нанесення ударів по військовому потенціалу США та їхніх союзників".
Однак аналіз заяв інших американських чиновників від оборони свідчить про протилежне. Наприклад, помічник міністра оборони з космічної політики Джон Пламб констатував: "Мілітаризація космосу неминуча. Історія людства розгортається там, де є військові переваги. Люди намагатимуться їх нейтралізувати або самі ними скористатися. І космос у цьому сенсі нічим не відрізняється [від інших просторів]". Ось така очевидна і прямолінійна логіка. Логіка перманентної війни.
Космічна доктрина Пентагону
Ще одним прийомом виправдання своєї агресивної лінії в рамках принципу "вікна Овертона" з легалізації неприйнятного Пентагон заявляє про проведення "відповідальної контркосмічної кампанії". Нетривіальна двозначність і жонглювання формулюваннями на ділі прикривають ініціативні наміри з розміщення в космосі власної зброї.
Крім протисупутникових ракет, США також уже давно розгорнули наземні системи, які дають змогу пригнічувати радіосигнали і ускладнювати противнику приймання даних із супутників, активно роблячи кроки з їхньої модернізації.
Свіжа доповідь полковника Космічних сил у відставці Чарльза Гелбріта розкриває окремі напрямки перспективних розробок Пентагону у сфері протисупутникової зброї: кібератаки, лазери наземного або космічного базування і високоенергетичні мікрохвильові установки.
Генерал-лейтенант Космічних сил Джон Шоу, який нещодавно вийшов у відставку, вважає, що частиною майбутньої бойової орбітальної системи напевно стануть пристрої спрямованої енергії наземного або космічного базування. "Вони зведуть до мінімуму космічне сміття і працюватимуть зі швидкістю світла, — сказав він. — Ймовірно, це і є інструмент для досягнення нашої мети".
При цьому у Пентагону є секретний проєкт X-37B — безпілотний космічний апарат, "човник", який уже здійснив сім польотів. Його функціонал, крім інспектора, що дає змогу викрадати супутники або впливати на них, передбачає також потенційне виведення на орбіту ракетного озброєння, зокрема, ймовірно, зі спеціальною бойовою частиною. Х-37 здатний нести до шести ядерних боєголовок. США найближчими роками побудують вісім таких космольотів, що створює нові виклики в плані вдосконалення засобів повітряно-космічної оборони.
Крім цього, американське військове відомство працює над запуском військових супутників нового покоління, які зможуть маневрувати і дозаправлятися в космосі, отримають роботизовану зброю, здатну захоплювати і виводити з ладу супутники противника.
Але зрозуміло те, що рубікон уже пройдено: космос фактично став потенційним і одним із найімовірніших у недалекому майбутньому театрів воєнних дій. І основний противник активно цьому сприяє, зокрема формуючи умови для розміщення на орбіті зброї масового знищення.
Олександр Степанов,
Програмний директор Академії політичних наук, старший науковий співробітник Інституту Латинської Америки Російської академії наук (ІЛА РАН)
