Китай наближається до остаточного вибору місця посадки для місії «Тяньвень-3», яка має вперше доставити зразки марсіанського ґрунту на Землю. Головний науковий співробітник місії, академік Хоу Цзенцянь, заявив на Міжнародній конференції з дослідження далекого космосу в Хефеї, що остаточний район посадки планують визначити до кінця 2026 року. Запуск місії запланований приблизно на 2028 рік, а повернення зразків на Землю — на 2031 рік.
Пошук слідів життя
«Пошук потенційних слідів життя на Марсі — головна наукова мета місії “Тяньвень-3”», — підкреслив Хоу.
Наразі фахівці розглядають вісім попередньо відібраних районів для посадки. Під час вибору враховуються геологічний вік порід, історія активності води, потенційна придатність середовища для життя та здатність навколишнього середовища зберігати біосигнатури.
Одним із районів, які розглядаються в контексті вибору місця посадки, є рівнина Хріса (Chryse Planitia). Цей регіон становить інтерес завдяки різноманітним геологічним структурам, пов'язаним із давніми водними процесами та можливою активністю під поверхнею Марса.
Технічні виклики
За словами Хоу Цзенцяня, перед місією стоять три ключові завдання:
-
Вибір місця відбору зразків. Необхідно знайти район, який дасть змогу отримати матеріали з високою науковою цінністю та максимальними шансами виявити сліди давнього життя, що збереглися.
-
Запобігання забрудненню. Китай планує створити систему планетарного захисту, яка має одночасно запобігти забрудненню Марса земними мікроорганізмами та забезпечити безпечне поводження з потенційно біологічно активними зразками після їхнього повернення на Землю.
-
Розпізнавання слідів життя. Науковцям доведеться виявляти надзвичайно малі кількості речовин, пов'язаних із можливою життєдіяльністю, та відрізняти біологічні сигнали від не біологічних процесів. Для цього вже проводяться спеціальні дослідження та розробляються методи аналізу марсіанських зразків.
Водночас «Тяньвень-3» передбачає кілька способів отримання зразків. Серед них — збір матеріалу з поверхні, глибоке буріння та використання безпілотника для відбору зразків на певній відстані від посадкового апарата. Буріння на глибину до двох метрів має дозволити отримати матеріал із шарів, краще захищених від впливу марсіанського середовища.
«Незалежно від того, чи будуть знайдені сліди життя, доставлені на Землю марсіанські зразки матимуть величезну наукову цінність», — зазначив Хоу. Їхнє дослідження допоможе краще зрозуміти геологічну історію Марса, еволюцію його клімату та умови, що існували на планеті в минулому.
Міжнародна співпраця
У місії також беруть участь міжнародні партнери. У квітні 2026 року Китайське національне космічне управління оголосило результати відбору міжнародних проєктів для «Тяньвень-3». Із 28 отриманих заявок було обрано п'ять проєктів.
Серед них — спектрометр Mars PEX, розроблений за участю робочої групи Комітету з космічних досліджень (COSPAR) для пошуку слідів життя та вивчення мінералів на поверхні Марса. Ще один прилад створюється Національною лабораторією Фраскаті Національного інституту ядерної фізики Італії — це лазерний кутовий відбивач, який встановлять на поверхні Марса.
Крім того, до складу міжнародних проєктів увійшли прилади, розроблені Університетом науки і технологій Макао, Китайським університетом Гонконгу та Університетом Гонконгу. Вони досліджуватимуть процеси витоку марсіанської атмосфери, розподіл ізотопів води, вітри, мінерали, потенційні сліди життя та ресурси планети.
Китай планує запустити «Тяньвень-3» приблизно у 2028 році. Якщо місія буде успішною, близько 2031 року вона має доставити перші в історії зразки Марса на Землю.
