NASA оголосило про початок наукової роботи космічного телескопа Pandora — першого супутника, запущеного в рамках програми Astrophysics Pioneers. Місія вивчатиме атмосфери екзопланет та їхні батьківські зорі, щоб допомогти астрономам точніше інтерпретувати дані флагманських обсерваторій, зокрема космічного телескопа імені Джеймса Вебба (JWST).
Запущений 11 січня 2026 року в рамках спільної місії SpaceX Twilight, Pandora являє собою невеликий супутник із телескопом діаметром 45 сантиметрів. Його головне завдання — розв'язати одну з проблем під час дослідження атмосфер далеких світів: відокремити сигнали, що надходять від планети, від особливостей світла її зорі.
Чому Pandora важливий
Коли екзопланета проходить перед своєю зорею, частина зоряного світла проходить крізь її атмосферу. Різні речовини поглинають світло на певних довжинах хвиль, залишаючи у спектрі характерні хімічні «відбитки». За ними науковці можуть визначати склад атмосфери планети.
Однак телескопи одночасно реєструють світло всієї зорі. Її поверхня неоднорідна: на ній є гарячіші та яскравіші ділянки — факели, а також холодніші й темніші області, подібні до сонячних плям. Вони можуть змінюватися з часом та спотворювати сигнал від атмосфери екзопланети. У результаті особливості зорі можуть бути помилково сприйняті як ознаки певних речовин, зокрема водяної пари.
Pandora одночасно спостерігатиме за планетами та їхніми зорями у видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах. Це дозволить зіставляти зміни яскравості та спектральні характеристики зорі із сигналами, отриманими під час транзиту планети, і відокремлювати вплив зорі від реальних ознак її атмосфери.
За рік основної наукової місії Pandora дослідить щонайменше 20 екзопланет. Кожну ціль апарат спостерігатиме 10 разів, причому кожне спостереження триватиме близько 24 годин і включатиме транзит планети перед зорею. Особливу увагу приділятимуть пошуку серпанку, хмар і води в атмосферах цих світів.
«Дані Pandora допоможуть закрити велику прогалину в наших знаннях про планети та їхні зорі, оскільки зараз ми не можемо бути повністю впевнені, як світло зорі впливає на вимірювання складу атмосфери екзопланет», — пояснила Еліза Кінтана, головна дослідниця місії з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA.
Pandora допоможе телескопу Webb
Одна з головних переваг Pandora — можливість проводити тривалі спостереження за одними й тими самими цілями. Космічний телескоп James Webb користується величезним попитом серед астрономів, тому тривалі повторні спостереження великої кількості об'єктів для нього неможливі на регулярній основі.
Pandora, навпаки, спеціально створений для тривалих спостережень у кількох діапазонах. Поєднуючи його дані зі спостереженнями Webb, науковці зможуть точніше визначати властивості поверхні зір і відокремлювати зоряні сигнали від сигналів планет. Це дозволить надійніше інтерпретувати спектри атмосфер екзопланет і в майбутньому покращити пошук потенційно придатних для життя світів.
При цьому Pandora оснащений ближнім інфрачервоним детектором, який спочатку розроблявся як запасний варіант для телескопа Webb.
Pandora — невелика місія порівняно з флагманськими космічними обсерваторіями, але її наукове завдання має велике значення. Перш ніж робити висновки про склад атмосфери далекої планети, науковцям необхідно переконатися, що виявлений сигнал справді належить їй, а не її активній зорі. Саме цю проблему і покликаний розв'язати новий телескоп.
