У неділю 9 жовтня о 07:43 за пекінським часом Китай провів успішний запуск обсерваторії космічного базування для дослідження Сонця Advanced Space-based Solar Observatory (ASO-S). Стартували з космодрому Цзюцюань у північно-західій провінції країни. Пишуть, що це новий етап для Китаю на шляху розкриття секретів Сонця. Обсерваторію названо «Куафу-1» на честь велетня з китайської міфології, який невпинно ганявся за Сонцем.
Новий супутник для дослідження Сонця було запущено за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» (Long March-2D) і успішно вийшов на задану геліосинхронну орбіту, де на неї не буде впливати Земля, тому обсерваторія перебуватиме у робочому стані понад 96 % всього часу на рік. Як сказав Гань Вейцюнь, головний науковий співробітник із Цзицзіньшаньської обсерваторії при Академії наук Китаю: «У період із травня по серпень супутник щодня проходитиме через тінь Землі, у цей час найбільша тривалість його відпочинку на добу не перевищуватиме 18 хвилин».
Протягом 4-6 місяців «ASO-S» працюватиме на орбіті у тестовому режимі. Після цього 859-кілограмовий супутник працюватиме у штатному режимі на відстані 720 км від Землі для дослідження причинно-наслідкових зв'язків між сонячними спалахами, корональними викидами мас та магнітним полем Сонця, а також для отримання даних, необхідних для прогнозування космічної погоди.
Прогнозують, що термін служби супутника становитиме щонайменше чотири роки. Щодня він накопичуватиме і передаватиме близько 500 гігабайт даних, що еквівалентно десяткам тисяч високоякісних зображень.
«Бортові детектори роблять знімки кожні кілька секунд або хвилин, а під час сонячних спалахів вони можуть швидко збільшувати швидкість отримання зображення до однієї секунди, щоб детально відобразити весь процес сонячної активності», – сказав Хуан Юй, заступник головного конструктора науково-прикладної системи «ASO-S».
Під час роботи супутника на орбіті три наземні станції в містах Санья, Кашгар і Пекін, які далеко розташовані одна від одної, прийматимуть дані з космосу і відправлятимуть їх пакетами до центру аналізу супутникових даних, що розташований в Цзицзіньшаньській обсерваторії.
Місія «ASO-S» була вперше запропонована спільнотою геліофізиків Китаю в 2011 році, згідно з даними Китайської академії наук (КАН). Зонд використовуватиме три інструменти для вивчення магнітного поля Сонця, сонячних спалахів і викидів корональної маси (ВКМ), величезних спалахів перегрітої плазми, які летять від Сонця зі швидкістю мільйони миль на годину.
Сонячні спалахи часто асоціюються з викидами корональної маси, і вони можуть вплинути на Землю. Потужні викиди, наприклад, можуть породжувати геомагнітні бурі, які можуть порушити електромережі, радіозв’язок і GPS-навігацію тощо.
«ASO-S» буде одночасно спостерігати за спалахми на Сонці та викидами корональної маси, «щоб зрозуміти їхні зв’язки та механізми формування», — написали представники КАН в описі місії. Космічний корабель також вивчатиме, як енергія проходить через різні шари атмосфери Сонця, і як сонячне магнітне поле впливає на спалах і еволюцію ВКМ.
