У Росії планується запуск ракети-носія «Союз-2.1б» з навігаційним супутником «Глонасс-К1» № 19Л з космодрому Плесецьк в Архангельській області. Пуск виконується бойовим розрахунком Космічних військ ПКС Росії.
Супутник буде виведено на середню кругову орбіту заввишки близько 19 100 км для поповнення російського угруповання ГЛОНАСС. Основне завдання апарата — забезпечення глобального високоточного позиціонування та навігаційних сигналів для цивільних і військових користувачів. Після відокремлення від розгінного блоку «Фрегат» супутник буде прийнято під управління наземними службами, і він розпочне етап льотних випробувань і введення в експлуатацію.
Глонасс-К1 № 19Л
Супутник «Глонасс-К1» № 19Л, розроблений АТ «Інформаційні супутникові системи» імені академіка М. Ф. Решетньова, стане черговим апаратом у російській навігаційній системі ГЛОНАСС. Це нове покоління супутників, яке приходить на зміну апаратам серії «Глонасс-М». Основними перевагами «Глонасс-К» є збільшений термін активного існування (до 10–12 років), покращена точність навігаційного сигналу та додаткові громадянські частоти.
Супутники серії «Глонасс-К» оснащуються сучаснішою бортовою апаратурою, що дозволяє підвищити точність позиціонування та забезпечити сумісність з іншими глобальними навігаційними системами (GPS, Galileo, BeiDou). Апарат № 19Л стане частиною планової заміни застарілих апаратів і підтримання орбітального угруповання ГЛОНАСС у повному складі. Дані, отримані від цього супутника, використовуватимуться для навігації, геодезії, картографії та інших застосувань, що потребують високоточного визначення координат і часу.
Ракета Союз-2.1б
Російська ракета-носій середнього класу, призначена для запусків різних космічних апаратів, у тому числі кораблів і супутників військового призначення. Є однією з основних модифікацій сімейства ракет «Союз-2», створеного шляхом глибокої модернізації ракети-носія «Союз-У». Ракета призначена для запуску різних типів космічних апаратів із головними обтічниками діаметром до 4,11 м. Ракета характеризується підвищеною точністю виведення і збільшеною масою корисних вантажів на низьких орбітах за рахунок удосконалення системи управління та рухових установок І та ІІ ступенів.
На першому ступені (це чотири бічні прискорювачі) встановлено 4 маршові двигуни РД-107А. На другому, центральному, ступені встановлено один двигун РД-108А (14Д21). На третьому ступені встановлено маршовий двигун РД-0124. На першому та другому ступенях у якості палива використовується гас Т-1 і рідкий кисень. Третій ступінь працює на гасі РГ-1 («нафтил») і рідкому кисні.
Довжина ракети становить 46,3 м. Максимальний діаметр за розмахом бічних блоків — близько 10,3 м. Стартова маса становить від 306 до 313 тонн залежно від конфігурації.
