В Росії 24 серпня здійснили запуск ракети-носія «Союз-2.1б» з навігаційним супутником «Глонасс-К1» № 19Л з космодрому Плесецьк в Архангельській області. Запуск здійснив бойовий розрахунок Космічних військ ВКС Росії. Це 194-й орбітальний запуск у світі у 2026 році.
Супутник виведено на цільову орбіту заввишки близько 19 тис. км для поповнення російського угруповання ГЛОНАСС. Основне завдання апарата — забезпечення глобального високоточного позиціонування та навігаційних сигналів для цивільних і військових користувачів. Після відокремлення від розгінного блоку «Фрегат» супутник буде прийнято під управління наземними службами, і він розпочне етап льотних випробувань і введення в експлуатацію.
Глонасс-К1 № 19Л
Супутник «Глонасс-К1» № 19Л, розроблений АТ «Інформаційні супутникові системи» імені академіка М. Ф. Решетньова, став черговим апаратом у російській навігаційній системі ГЛОНАСС. Це нове покоління супутників, яке приходить на зміну апаратам серії «Глонасс-М». Основними перевагами «Глонасс-К» є збільшений термін активного існування (до 10–12 років), покращена точність навігаційного сигналу та додаткові громадянські частоти.
Супутники серії «Глонасс-К» оснащуються сучаснішою бортовою апаратурою, що дозволяє підвищити точність позиціонування та забезпечити сумісність з іншими глобальними навігаційними системами (GPS, Galileo, BeiDou). Апарат № 19Л став частиною планової заміни застарілих апаратів і підтримання орбітального угруповання ГЛОНАСС у повному складі. Дані, отримані від цього супутника, використовуватимуться для навігації, геодезії, картографії та інших застосувань, що потребують високоточного визначення координат і часу.
Ракета Союз-2.1б
«Союз-2.1б» — російська триступенева ракета-носій середнього класу, призначена для виведення різних космічних апаратів на навколоземні орбіти. Вона є однією з основних модифікацій сімейства «Союз-2», створеного в результаті глибокої модернізації ракети-носія «Союз-У».
На першому ступені, що складається з чотирьох бічних блоків, встановлено чотири маршові двигуни РД-107А. Центральний блок другого ступеня оснащений двигуном РД-108А, а на третьому ступені використовується двигун РД-0124. Перші два ступені працюють на гасі Т-1 і рідкому кисні, третій — на гасі РГ-1 («нафтил») і рідкому кисні.
Однією з головних відмінностей «Союзу-2.1б» від версії «Союз-2.1а» є двигун третього ступеня РД-0124, який має вищу ефективність. Це дає змогу ракеті виводити на орбіту важче корисне навантаження.
Довжина ракети становить близько 46,3 м, максимальний діаметр за розмахом бічних блоків — близько 10,3 м. Стартова маса залежно від конфігурації становить приблизно 306–313 тонн.
