ABRIXAS (A BRoad-band Imaging X-ray All-sky Survey) — німецький науковий супутник, розроблений для проведення широкосмугового рентгенівського огляду всього неба. Апарат мав стати важливим етапом у розвитку рентгенівської астрономії, забезпечивши глибші та детальніші спостереження високоенергетичних джерел, ніж попередні місії.
Місія була створена на замовлення Німецького центру авіації та космонавтики (DLR) та розроблена компанією Orbital Systems наприкінці 1990-х років. Незважаючи на амбітні цілі та сучасну наукову апаратуру, проект зіткнувся з фатальною технічною проблемою відразу після запуску.
Завдання та наукові цілі ABRIXAS
Основна ціль місії — виконання глибокого рентгенівського огляду неба в діапазоні 0,5–10 кеВ, що стало б значним кроком уперед порівняно з ROSAT, який працював переважно в м'якому рентгенівському діапазоні.
Планові завдання:
- складання високоточного каталогу рентгенівських джерел,
- вивчення активних ядер галактик (AGN),
- виявлення раніше невідомих чорних дір та нейтронних зір,
- картографування гарячого міжгалактичного газу,
- дослідження скупчень галактик та процесів акреції.
Широкий діапазон енергій дозволив би краще розрізняти типи джерел та отримувати важливі дані про фізику високоенергетичних процесів у Всесвіті.
Конструкція та наукова апаратура
На борту ABRIXAS знаходилися:
- сім ідентичних рентгенівських телескопів,
- дзеркальні системи типу Вольтера,
- детектори, здатні реєструвати рентгенівські фотони у широкому спектрі енергій,
- система орієнтації, що забезпечує стабільне сканування неба.
Кожен телескоп мав власний детектор, а всі сім модулів працювали спільно, що збільшувало чутливість та покращувало статистику спостережень.
Маса апарата становила приблизно 550 кг, а розрахункова тривалість місії — не менше трьох років.
Запуск та аварія
ABRIXAS був запущений 28 квітня 1999 року ракетою Kosmos-3M з космодрому Капустін Яр.
Відразу після виходу на орбіту виникла критична несправність в енергосистемі: перезаряд акумуляторів призвів до їх руйнування, після чого супутник втратив живлення та припинив функціонувати.
Контакт з апаратом був втрачений назавжди, і місія завершилася фактично через кілька годин після запуску.
Наукова спадщина та вплив на подальші проекти
Незважаючи на невдачу, ABRIXAS став важливим кроком у розвитку рентгенівської астрономії:
-
технологія телескопів ABRIXAS була частково використана в розробці eROSITA, ключового телескопа російсько-німецької обсерваторії Spektr-RG;
-
місія дала досвід у проектуванні широкосмугових оглядних інструментів;
-
невдача стала уроком для вдосконалення систем електроживлення малих наукових супутників.
Сьогодні ABRIXAS часто наводять як приклад того, як навіть невелика помилка в інженерному блоці може призвести до втрати науково значущого проекту.
