STSat-1 (Science and Technology Satellite-1), також відомий як KAISTSat-4, — це південнокорейський науково-технологічний супутник, запущений 27 вересня 2003 року з космодрому Плесецьк ракетою «Космос-3М». Апарат масою 106 кг було створено в Центрі супутникових технологій (SaTReC) при Корейському інституті передових технологій (KAIST) на замовлення Корейського інституту аерокосмічних досліджень (KARI) та Міністерства науки і технологій Республіки Корея.
Основне наукове завдання STSat-1 — картографування неба в далекому ультрафіолетовому діапазоні за допомогою інструмента FIMS (Far-ultraviolet Imaging Spectrograph). За рік роботи супутник мав побудувати карту галактичних газових хмар, скануючи смугу завширшки в один градус щодня. Окрім астрофізичних спостережень, апарат міг використовуватися для знімання полярних сяйв. Додаткове наукове навантаження становили комплекс для вивчення космічної плазми (Space Physics Package) та система збирання даних (Data Collection System).
Проєкт STSat-1 став важливою віхою для південнокорейської космонавтики: він продовжив технологічну лінійку KITSAT і дозволив відпрацювати нові підходи до створення недорогих малих супутників. Космічний апарат мав розміри 66 х 60 х 80 см, потужність 150 Вт і був розрахований на два роки активної роботи. Його вивели на сонячно-синхронну орбіту заввишки близько 675–695 км з нахилом 98,2 градуса, де він здійснював один оберт приблизно за 98,5 хвилин.
