Ось переклад українською мовою зі збереженням HTML-розмітки та структури:
Китай представив детальний план пілотованих космічних місій на 2026 рік, опублікований національним агентством China Manned Space Agency. У 2026 році заплановано дві пілотовані експедиції та одна вантажна місія постачання національної орбітальної станції Tiangong.
Особлива увага в програмі приділяється річному перебуванню одного тайконавта на орбіті, а також підготовці до пілотованої місячної програми з метою висадки китайських астронавтів на Місяць до 2030 року.
Річний експеримент на орбіті та тайконавти з Гонконгу і Макао
В рамках місії Shenzhou-23 один член екіпажу проведе експеримент з річного перебування на орбітальній станції.
Подовження терміну перебування зі звичних 6 місяців до 12 дозволить:
- перевірити вплив тривалої невагомості на організм;
- оцінити психологічну стійкість екіпажу;
- протестувати системи життєзабезпечення станції на тривалий термін.
Це стане важливим етапом підготовки Китаю до триваліших космічних місій та майбутніх пілотованих експедицій на Місяць.
За планами CMSA, представники Гонконгу та Макао можуть вперше вирушити на станцію вже у 2026 році. Це розширює корпус тайконавтів та підтверджує інтеграцію спеціальних адміністративних районів у національну космічну програму.
Пілотована місячна програма та міжнародне співробітництво
Окрім станції, Китай активно просуває підготовку до пілотованої місії на Місяць. Серед ключових елементів програми:
- ракета Long March 10;
- пілотований космічний корабель Mengzhou;
- місячний посадковий модуль Lanyue.
У 2025–2026 роках вже успішно проведено випробування системи аварійного рятування Mengzhou, зльоту та посадки модуля Lanyue, а також низьковисотні та статичні тести ракети Long March 10.
Мета програми — здійснити перший пілотований політ на Місяць до 2030 року.
Китай також продовжує розвивати міжнародну участь у пілотованій програмі. Наразі відібрано астронавта з Пакистану для короткострокового польоту на станцію як фахівця з корисного навантаження. Крім того, CMSA заявило про продовження співпраці з Управлінням ООН з питань космічного простору.
Це підтверджує прагнення Китаю до мирного використання космосу та обміну науковими й технологічними результатами.
