Китай готується до нового етапу космічних досліджень, який може призвести до найбільших наукових відкриттів десятиліття — від розшифровки таємниць раннього Всесвіту до пошуку нової придатної для життя планети. В період 15-ї п'ятирічки (2026–2030) Національний центр космічних наук Китайської академії наук (CAS) оголосив про запуск серії місій, кожна з яких сфокусована на фундаментальних питаннях походження світу, космічної погоди та перших форм життя.
На прес-конференції офіційні представники CAS заявили, що майбутні проекти «відкриють нове вікно» на епохи, раніше недоступні спостереженню, і зміцнять позиції Китаю як одного зі світових лідерів у сфері космічної науки.
«Програма Хунмен»: слухаючи перший шепіт Всесвіту
Одним з ключових проектів стане «Hongmeng Program», амбітна місія з 10 супутників, які утворять гігантський низькочастотний радіотелескоп. Вся угруповання відправиться на зворотний бік Місяця — єдине місце поблизу від Землі, де природний радіоекран повністю захищає апаратуру від шумів нашої планети та Сонця.
За словами китайських вчених, цей «місячний радіозал» дозволить вперше вловити ультратонкі сигнали з епохи так званого «космічного темного віку» — часів, коли після Великого вибуху ще не виникли перші зірки. Дослідження мають допомогти зрозуміти, як формувалися перші структури у Всесвіті.
Kuafu-2: перший погляд на «полюси» Сонця
Після місячної радіоугруповання запустять сонячну обсерваторію Kuafu-2 — перший апарат у світі, який зможе спостерігати північний та південний полюси Сонця з орбіти над ними.
Ці області залишаються одними з найзагадковіших частин нашої зірки: саме там формуються елементи магнітного циклу, що впливає на космічну погоду, спалахи та викиди корональної маси. Kuafu-2 стане «фотографом високої орбіти», фіксуючи процеси, які неможливо спостерігати із Землі чи з традиційних сонячних орбіт.
Пошук «другої Землі»: китайський мисливець за екзопланетами
Ще одна місія спрямована на пошук планет земного типу в життєвих зонах інших зірок. Новий екзопланетний супутник буде систематично сканувати Чумацький Шлях у пошуках кандидатів на роль «Earth 2.0».
За даними CCTV, у перспективі такі дослідження можуть вказати людству шлях до можливого «другого дому».
Обсерваторія екстремальної фізики
Четвертий проект — оновлена рентгенівська обсерваторія для вивчення найекстремальніших об'єктів Всесвіту:
- — околиць горизонту подій чорних дір,
- — поверхонь нейтронних зірок, де магнітні поля перевищують земні в трильйон разів,
- — областей, де простір-час буквально «рветься» гравітацією.
Апарат працюватиме за межами земної атмосфери, забезпечуючи максимально чисті спостереження високоенергетичного випромінювання.
15 років китайської космічної науки: від тих, хто наздоганяє, до лідерів
На конференції CAS також підвела підсумки космічної наукової програми, розпочатої в 2011 році. За цей час були запущені вісім наукових супутників, серед яких:
- — детектор темної матерії Wukong,
- — квантовий супутник «Мо-цзи»,
- — сонячна обсерваторія Kuafu-1,
- — рентгенівський телескоп Hard X-ray Modulation Telescope (HXMT),
- — нещодавно запущений супутник Tianguan — раніше відомий як «Einstein Probe».
Ці апарати вже призвели до низки світових досягнень, серед яких створення першої в історії повнокупольної карти рентгенівського неба, отримання найточніших спектрів космічних променів, прямі вимірювання рекордних магнітних полів Всесвіту.
Китай також активно зміцнює міжнародне співробітництво. Спільна місія SMILE стала першим проектом повного циклу між CAS та Європейським космічним агентством (ESA), а в місії Tianguan вперше бере участь ESA як партнер у китайському науковому проекті.
