Зонд Ейнштейна – це місія Китайської академії наук (CAS) у співпраці з Європейським космічним агентством (ESA) та Інститутом позаземної фізики Макса Планка (MPE), Німеччина, для вивчення астрофізики високих енергій у часовій області.
Основні цілі Einstein Probe — виявлення високоенергетичних перехідних процесів та моніторинг змінних об'єктів у м'якому рентгенівському діапазоні з більш високою чутливістю більш ніж на порядок, ніж у тих, що зараз перебувають на орбіті. Він буде використовувати ширококутний рентгенівський телескоп (WXT) з великим миттєвим полем зору (60 × 60 °, або ~ 1 стерадіан), а також з помірною просторовою роздільною здатністю (FWHM ~ 5 кутових хвилин) та енергетичною роздільною здатністю. EP також матиме чутливий рентгенівський телескоп з вузьким полем зору (1°×1°) (FXT) для подальших спостережень за нещодавно виявленими транзієнтами.
Дата запуску — 9 січня 2024 року. Ракета-носій — Long March 2C.
Китайський супутник «Тяньгуань» (Tianguan), також відомий у світовій науковій спільноті як Einstein Probe, здійснив відкриття, що претендує на звання сенсації року. За даними Національної астрономічної обсерваторії Китайської академії наук (NAOC), апарат, ймовірно, став першим свідком найрідкіснішої космічної драми: того, як чорна діра середньої маси буквально розриває на шматки та поглинає надщільний білий карлик.
Космічний апарат Einstein Probe за перші три місяці роботи здійснив вражаюче відкриття, виявивши загадковий рентгенівський спалах. Ця подія може змінити наше розуміння космічних явищ, таких як гамма-спалахи, та розширити межі досліджень ранього Всесвіту.
Рентгенівський телескоп Einstein Probe (EP) пройшов важливий іспит і дістав офіційний дозвіл приступити до виконання своїх номінальних оперативних завдань із дослідження і спостереження динамічного рентгенівського Всесвіту.
Перші зображення, отримані інноваційною місією, були представлені на 7-му семінарі консорціуму Einstein Probe у Пекіні. Вони демонструють весь потенціал супутника і показують, що його нова оптика, що імітує очі омара, готова до спостереження за рентгенівським небом. Космічний рентгенівський телескоп збільшив зображення кількох відомих небесних об'єктів, щоб дати нам уявлення про те, на що здатна його місія.
Після успішного запуску 9 січня 2024 року місія «Зонд Ейнштейна» вступила у фазу введення в експлуатацію на орбіті, яка триватиме приблизно п'ять місяців. Протягом першого місяця було підтверджено, що супутник у хорошому стані. Завершено тестування основних функцій супутника. Стійкість орієнтації та швидкість маневрування відповідають науковим вимогам, а передача даних каналами супутникового та наземного зв'язку стабільна.
Новий астрономічний супутник, спільно розроблений китайськими та європейськими вченими, був відправлений до космосу для дослідження загадкових вибухових явищ та вивчення маловідомої сторони Всесвіту.
Китай 9 січня 2024 року запустив ракету-носій Long March 2С («Чанчжен-2В») легкого класу зі стартового комплексу 3 (LC-3/LA-1) Центру запуску супутників Січан. Корисне навантаження — рентгенівська астрономічна обсерваторія Einstein Probe (EP).
Космічний корабель «Зонд Ейнштейна» Китайської академії наук (CAS) готовий до запуску в січні 2024 року. Оснащений рентгенівськими приладами нового покоління з високою чутливістю та дуже широким оглядом, ця місія досліджуватиме небо та шукатиме потужні вибухи рентгенівського випромінювання, що надходять від таємничих небесних об’єктів, таких як нейтронні зірки та чорні діри.
Запуск Einstein Probe планується у грудні 2023 року на ракеті Long March 2C («Чанчжен 2В») із космодрому Січан у Китаї. Супутник обертатиметься навколо Землі по круговій низькій орбіті висотою 600 км із нахиленням орбіти 29 градусів.
З 20 липня по 8 серпня 2023 року супутник Einstein Probe (EP) успішно пройшов теплове випробування в Інноваційній академії мікросупутників, CAS.
