NASA обрало космічний телескоп PRIMA (PRobe far-Infrared Mission for Astrophysics) для переходу до наступного етапу розробки. Обсерваторія стане першою місією нового класу Probe Explorers у межах програми NASA Explorers і досліджуватиме Всесвіт у далекому інфрачервоному діапазоні.
PRIMA призначена для вивчення процесів формування та еволюції планет, зір і галактик, а також зростання надмасивних чорних дір. Спостереження в далекому інфрачервоному діапазоні мають доповнити можливості наявних інфрачервоних обсерваторій, зокрема космічного телескопа James Webb, і радіотелескопів.
Новий клас космічних місій NASA
PRIMA стане першою місією класу Probe Explorers — нового напряму в астрофізичній програмі NASA. Цей клас має посісти проміжне місце між відносно невеликими місіями програми Explorers і більшими та дорожчими флагманськими обсерваторіями.
NASA обрало PRIMA для переходу до Phase B — етапу попереднього проєктування та розвитку технологій. Після його завершення місія має пройти спеціальну перевірку, яка оцінить її технічну готовність, програму робіт і вартість. У разі позитивного рішення PRIMA зможе перейти до Phase C, що передбачає безпосередню реалізацію проєкту.
Що досліджуватиме PRIMA
Телескоп отримає дзеркало діаметром близько 1,8 метра і проводитиме глибокі спостереження Всесвіту в далекому інфрачервоному діапазоні. Це дасть змогу досліджувати випромінювання, яке практично недоступне для звичайних оптичних телескопів і відрізняється від діапазонів, у яких працюють багато сучасних інфрачервоних та радіообсерваторій.
Одним із завдань PRIMA стане вивчення походження планетних систем. Спостереження в далекому інфрачервоному діапазоні допоможуть досліджувати холодний пил та інші компоненти областей, де формуються планети й зорі.
Телескоп також має допомогти вченим простежити, як протягом історії Всесвіту формувалися та розвивалися галактики й надмасивні чорні діри. Окремий напрям досліджень пов'язаний із накопиченням космічного пилу та важких елементів, з яких згодом формуються нові покоління зір і планет.
Таким чином, PRIMA має заповнити важливу прогалину між спостереженнями в інфрачервоному та радіодіапазонах. Отримані дані зможуть доповнювати дослідження інших великих обсерваторій, зокрема James Webb.
Міжнародна співпраця
Керівником проєкту стане Лабораторія реактивного руху NASA (JPL) у Південній Каліфорнії. У розробці також беруть участь Центр космічних польотів імені Годдарда та Дослідницький центр імені Джорджа Маршалла NASA.
У місії братимуть участь міжнародні партнери. До проєкту залучені французьке космічне агентство CNES, Італійське космічне агентство ASI, Німецький аерокосмічний центр DLR, Канадське космічне агентство CSA, Корейський інститут астрономії та космічних наук KASI, японське агентство JAXA та Космічне агентство Великої Британії.
«Одна місія не може дослідити всі таємниці Всесвіту. Але, розширюючи можливості наших космічних обсерваторій до далекого інфрачервоного діапазону за допомогою PRIMA, ми отримуємо можливість значно повніше вивчати космос», — заявив Шон Домагал-Голдман, директор астрофізичного підрозділу штаб-квартири NASA.
За його словами, PRIMA продовжить серію великих астрофізичних місій NASA, до якої входять космічні телескопи Webb і Roman, і стане одним із ключових проєктів наступного покоління обсерваторій.
Коли запустять PRIMA
Наразі NASA планує запуск PRIMA на 2033 рік. Розрахункова тривалість основної наукової місії становитиме п'ять років.
Якщо телескоп успішно пройде підтверджувальну перевірку та перейде до етапу реалізації, вартість самого проєкту буде обмежена сумою $1,2 млрд. До цієї суми не входять витрати на запуск та деякі інші витрати, пов'язані з місією.
PRIMA була однією з двох концепцій нового класу астрофізичних місій, які NASA обрало для подальшого вивчення. Другий проєкт — рентгенівська обсерваторія AXIS. Тепер саме PRIMA стала першою місією Probe Explorers, що перейшла до наступного етапу розробки.
