Південна Корея оголосила про найбільший перегляд своєї космічної стратегії за останні роки. Уряд має намір прискорити висадку на Місяць на два роки та створити до 2035 року власну низькоорбітальну супутникову мережу зв'язку, аналогічну Starlink. Стратегію було схвалено Національною космічною радою під головуванням президента Лі Чже Мьона.
До Місяця — на два роки раніше
Новий план KASA переносить дату першої південнокорейської місячної місії з 2032 на 2030 рік. Замість того щоб чекати розробки нової ракети, уряд збирається використати для запуску розробленого приватною компанією роботизованого місяцехода ракету-носій KSLV-2 (Nuri), яка успішно використовується в національній космічній програмі.
Цей крок є частиною ширшої стратегії з прискореного освоєння Місяця. Окрім висадки, Південна Корея планує:
-
Запуск у 2029 році орбітального супутника зв'язку для забезпечення зв'язку з майбутніми місячними місіями.
-
Запуск у 2031 році наукового зонда для вивчення простору між Землею та Місяцем.
Голова KASA О Тхе Сок назвав цей план «складним завданням», але висловив упевненість, що країна зможе його виконати, поступово накопичуючи необхідні технології «крок за кроком».
Власний «Старлінк» для безпеки та 6G
Другий напрям нової стратегії — створення до 2035 року національної низькоорбітальної супутникової мережі зв'язку, що складатиметься з сотень супутників. Цей проєкт, по суті, є південнокорейським аналогом Starlink від SpaceX і переслідує кілька ключових цілей:
-
Національна безпека. Власна мережа гарантує суверенітет у галузі зв'язку та забезпечує захист від зовнішніх загроз у разі конфлікту.
-
Технологічне лідерство. Мережа розглядається як стратегічна цифрова інфраструктура для епохи 6G.
-
Економічне зростання. Проєкт покликаний зміцнити місцеву екосистему виробництва супутників і ракет, створивши робочі місця та стимулюючи інновації.
План передбачає запуск від 128 до 512 супутників. Початкові інвестиції оцінюються щонайменше в 4 трлн вон (близько $2,62 млрд), а в перспективі витрати можуть становити до 13,2 трлн вон кожні п'ять років. Для комерціалізації проєкту буде створено спеціальну компанію з часткою приватного капіталу понад 70%, від якої очікують виручки понад $1,7 млрд до 2034 року.
Розвиток власної супутникової мережі стає глобальною тенденцією. Окрім SpaceX зі Starlink, аналогічні системи розвивають Китай (Qianfan/Spacesail), європейський проєкт IRIS², а також Amazon з Amazon Leo (раніше називався Project Kuiper). Південна Корея розраховує зайняти власну нішу в цій сфері, зробивши ставку на державно-приватне партнерство та технології зв'язку наступного покоління.
Якщо програму буде реалізовано в повному обсязі, Південна Корея увійде до вузького кола космічних держав, які одночасно мають власну ракету-носій, програму дослідження Місяця та національну низькоорбітальну систему супутникового зв'язку. Це зміцнить позиції країни на світовому космічному ринку й зменшить залежність від іноземної космічної інфраструктури.
