Місію ESA Proba-3 було запущено 5 грудня 2024 року за допомогою індійської ракети Polar Satellite Launch Vehicle (PSLV) з першого стартового майданчика космічного центру ім. Сатіша Дхавана на острові Шріхарікота в Бенгальській затоці. Це 233-й космічний запуск у 2024 році.
Як повідомляє Європейське космічне агентство (ESA), в технологічному плані місія стане першою у світі, вона відкриє простір для невеликих держав-членів ESA та малого та середнього бізнесу. Proba-3 — це перша місія ESA та світу з високоточним формуванням космічних апаратів (КА). Пара КА літатиме недалеко один від одного, зберігаючи фіксовану конфігурацію як «велика жорстка структура» в космосі, щоб підтвердити технології формування польотів і експерименти зі зближенням.
Два КА разом сформують сонячний коронограф довжиною 144 метри для вивчення слабкої корони Сонця ближче до сонячного краю, ніж будь-коли раніше. Окрім наукового інтересу, експеримент стане ідеальним інструментом для вимірювання досягнення точного позиціонування двох космічних кораблів. Це буде реалізовано за допомогою різноманітних нових технологій.
Попередню місію — Proba-2, запущено 2 листопада 2009 року.
Дослідження корони Сонця найзручніше проводити під час затемнення. Два супутника-близнюка утворять так званий «зовнішній окультний» коронограф, при цьому оптичний інструмент супутника Coronagraph буде захищений від яскравого сонячного світла диском супутника Occulter, утворюючи штучне затемнення в космосі. Раніше цю техніку застосовували під час пілотованої місії «Аполлон-Союз» у 1975 році, коли командний модуль «Аполлона» блокував світло, що падає на космічний корабель «Союз».
Експеримент пропонує цінну наукову віддачу, націлену на збільшення нашого огляду Сонця та його корони з трьох сонячних радіусів до лише 1,08 сонячних радіусів як ціль — що традиційно не можливе за допомогою коронографів меншого масштабу. Хоча місії з фізики Сонця досліджували корону при різних температурах і висотах, область у межах трьох радіусів Сонця, де народжуються сонячний вітер і викиди корональної маси, залишається в основному недослідженою, і її надзвичайно важко спостерігати з достатньою просторовою роздільною здатністю та чутливістю, щоб зрозуміти ці явища.
Однією з головних цілей є вирішення давньої наукової таємниці: чому сонячна корона значно гарячіша за саме Сонце. Це буде реалізовано шляхом спостереження за структурою, динамікою та процесом нагрівання, який відбувається дуже близько до поверхні Сонця. Це дозволить уточнити наше розуміння взаємодії між Сонцем і його атмосферою. Коронограф також дозволить вивчати викиди корональної маси.
Proba-3 також запустить ще два наукові корисні вантажі. Абсолютний радіометр Davos (DARA) для вимірювання загальної сонячної радіації та Високоточний 3D енергетичний електронний спектрометр (3DEES) як демонстрація технології.
Проба-3: факти та цифри
- Маса: космічний апарат «Coronagraph» 340 кг; космічний апарат Occulter 200 кг.
- Орбіта: висока навколоземна орбіта, орбітальний період 19,7 годин, апогей 60 530 км, перигей 600 км.
- Наземна станція: антена місії буде в Санта-Марія-де-Азор, а наземна станція — в Реду, Бельгія.
Ракета-носій PSLV
Чотириступенева ракета-носій, перший і третій ступені — твердопаливні, другий і четвертий — рідинні. Може бути запущена в 4 різних конфігураціях (PSLV-CA, PSLV-DL, PSLV-QL, PSLV-XL), які відрізняються кількістю бічних прискорювачів.
Варіант PSLV-DL має лише два навісні прискорювачі з 12 тоннами палива HTPB. Запуск PSLV-C44, що відбувся 24 січня 2019 року, став першим польотом, у якому використовувався цей варіант ракети-носія. Ракета здатна вивести 1257 кг на сонячно-синхронну орбіту на відстань 600 км.
Ракету розроблено Індійською організацією космічних досліджень (ISRO). Перший тестовий запуск ракети-носія PSLV відбувся 20 вересня 1993 року та завершився невдало. Друга вдала спроба запуску відбулася майже через рік, 15 жовтня 1994 року.
