Британська компанія Pulsar Fusion зробила важливий крок у розвитку свого проєкту космічного буксира нового покоління Sunbird. До роботи над програмою підключилася UK Atomic Energy Authority — один із провідних світових центрів у галузі ядерних технологій.
Співпраця стосується розробки захисту від нейтронного випромінювання, яке неминуче виникає при роботі термоядерного двигуна. Простіше кажучи, йдеться про те, щоб майбутній космічний апарат був не лише швидким, а й безпечним для власної електроніки та корисного навантаження.
Sunbird — це проєкт багаторазового орбітального буксира, який має використовувати термоядерну установку Dual Direct Fusion Drive. На відміну від хімічних двигунів, така система зможе одночасно створювати тягу і виробляти електроенергію для бортових систем. За розрахунками Pulsar Fusion, це може значно прискорити міжпланетні перельоти: політ до Марса може скоротитися приблизно вдвічі, а місії до далеких об'єктів на кшталт Плутона теоретично зможуть тривати лише кілька років.
Однак саме випромінювання залишається однією з головних інженерних проблем подібних систем. Без ефективного захисту термоядерна тяга просто непридатна для практичного застосування. Тому участь UKAEA означає перехід проєкту від концепції до більш глибокого технічного опрацювання — фахівці організації займуться моделюванням радіаційного впливу та підбором матеріалів, здатних захистити майбутній апарат.
Коли Pulsar Fusion вперше представила Sunbird у 2025 році, компанія розраховувала провести стендові випробування двигуна того ж року і вийти на орбітальну демонстрацію до 2027-го. Поки підтверджень успішних наземних тестів немає, тому терміни можуть зсунутися. Тим не менш, сам факт співпраці з UKAEA показує, що проєкт продовжує розвиватися і отримує серйозну наукову підтримку.
Якщо технологія буде реалізована, вона може змінити підхід до міжпланетної логістики, зробивши глибокий космос більш доступним для наукових місій та комерційних проєктів.
