Космічні апарати "Луна-26" і "Луна-27", запуск яких очікується найближчими роками, матимуть на борту 13 і 10 приладів відповідно. Перший займеться метеоритною небезпекою між Місяцем і Землею, а другий буде досліджувати ґрунт на південному полюсі Місяця, розповів завідувач лабораторії геохімії Місяця і планет Інституту геохімії та аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН Євген Слюта.
"У російській місячній програмі найближчими роками відбудуться дві місії. Запуск наступного космічного апарату "Луна-26" планується у 2027 році. Це орбітальна місія, основною метою якої є фотозйомка місячної поверхні стереокамерою з роздільною здатністю 3-6 м, дослідження поверхні Місяця за допомогою радіохвиль, інфрачервоного, нейтронного і гамма-випромінювання. Другим важливим завданням є забезпечення зв'язку з наступним посадковим апаратом "Луна-27", — розповів Слюта.
За його словами, на "Луне-26" буде встановлено 13 різних наукових приладів, включно з, наприклад, радіолокаційним комплексом для дослідження внутрішньої структури місячного ґрунту. Водночас метеорний датчик вивчатиме мікрометеоритну небезпеку на трасі Земля-Місяць і розподіл космічного пилу навколо Місяця. Отримані наукові дані також будуть використані під час підготовки наступної посадкової місії "Місяць-27", яка очікується 2028 року.
"Основною метою місії є дослідження складу і вмісту летких компонентів і водяного льоду в місячному ґрунті в Південній полярній області Місяця. На борту "Луни-27" також буде встановлено понад 10 різних наукових приладів, зокрема хромато-графічний комплекс для прямого вивчення складу летких компонентів і води у зразках місячного ґрунту, які доставлятимуться в прилад маніпулятором", — уточнив учений.
Іншими приладами досліджуватиметься вміст водню в місячному ґрунті, його хімічний і мінеральний склад, концентрація місячного пилу над поверхнею, склад розріджених газів над поверхнею, взаємодія сонячної плазми з місячним ґрунтом тощо. Один із приладів вивчатиме фізико-механічні, теплофізичні та електромагнітні властивості ґрунту на глибину до 1-2 м. Також вестиметься панорамна та стереозйомка поверхні навколо посадкового апарата.
"Що стосується планів російської наукової місячної програми за межами 2028 року, то поки що немає жодних затверджених проєктів. Зараз розглядаються різні пропозиції, зокрема і з місяцеходами. Які з них будуть прийняті і затверджені, ми всі дізнаємося в найближчі два-три роки", — підсумував Слюта.
