Міжнародна місія XRISM, що реалізується JAXA спільно з NASA та за участі ESA, вперше безпосередньо виміряла швидкість надгарячого газу в галактиці M82.
Йдеться про потужний потік речовини, що формується в центрі галактики, де відбувається інтенсивне зореутворення. Нові дані показують, що цей «гарячий вітер» рухається зі швидкістю понад 3 мільйони кілометрів на годину, що перевищує очікування низки теоретичних моделей.
Що виявили вчені
Вимірювання було проведено за допомогою інструмента Resolve, встановленого на борту XRISM. Він дозволив зафіксувати рентгенівське випромінювання перегрітого заліза в центрі галактики та визначити ключові параметри:
- температура газу сягає близько 25 мільйонів °C;
- потік поширюється в протилежних напрямках від центру галактики;
- тиск гарячого газу формує масштабний галактичний вітер.
Вчені зазначають, що саме цей гарячий потік, імовірно, є основною рушійною силою холоднішого вітру, який раніше спостерігався в M82 і простягається на десятки тисяч світлових років.
Галактика M82, розташована приблизно за 12 мільйонів світлових років у сузір'ї Великої Ведмедиці, належить до так званих зореутворюючих (starburst) галактик. Вона формує зорі приблизно в 10 разів швидше, ніж Чумацький Шлях, що робить її ідеальною лабораторією для вивчення екстремальних процесів у Всесвіті.
Раніше астрономи припускали, що ударні хвилі від спалахів наднових та інтенсивне зореутворення нагрівають газ і запускають потужні потоки речовини. Однак до місії XRISM не було змоги точно виміряти швидкість цих потоків, щоб перевірити теорію. Тепер же дані показують, що газ рухається навіть швидше, ніж передбачали моделі.
Нові питання: куди зникає речовина
Дослідження виявило й несподівану проблему. За розрахунками, центр M82 щороку викидає кількість газу, достатню для формування семи зір, подібних до Сонця. Однак спостережувані параметри вітру пояснюють лише частину цього потоку. Вчені поки що не можуть точно сказати, куди йде решта маси, чи залишає вона галактику іншим способом, чи бере участь у додаткових, ще не вивчених процесах.
Нові результати, опубліковані 25 березня 2026 року в журналі Nature, дають змогу вперше за десятиліття перевірити моделі зореутворюючих галактик, розроблені ще в 1980-х роках. Місія XRISM відкриває можливість точніше зрозуміти:
- як формуються галактичні вітри;
- яку роль відіграють космічні промені;
- як галактики втрачають речовину та еволюціонують.
Вчені очікують, що подальші спостереження допоможуть пояснити розбіжності між теорією та реальними даними.
