Каліфорнійський стартап Reflect Orbital хоче запустити сузір'я орбітальних дзеркал, які спрямовуватимуть сонячне світло на наземні сонячні електростанції, щоб не припиняти виробництво відновлюваної електроенергії навіть уночі. Прототип світловідбивного супутника може вирушити на орбіту вже наступного року.
Бен Новак, засновник і генеральний директор Reflect Orbital, представив плани компанії на Міжнародній конференції з енергії з космосу, що відбулася в Лондоні минулого тижня.
Reflect Orbital планує створити угруповання з 57 невеликих супутників, які будуть обертатися навколо Землі по сонячно-синхронній полярній орбіті на висоті 600 кілометрів. На цій орбіті супутники пролітатимуть над кожною точкою Землі в один і той самий час доби, здійснюючи два прольоти за 24 години. За словами Новака, в сукупності 57 супутників забезпечать електростанції додатковими 30 хвилинами сонячного світла в той час, коли енергія найбільш необхідна.
Планується, що кожен супутник Reflect Orbital важитиме всього 16 кілограмів і буде оснащений майларовими дзеркалами розміром приблизно 10 х 10 м, які можуть повертатися на орбіті. За допомогою дзеркал світло концентруватиметься в щільний промінь, який можна буде фокусувати і направляти в потрібну точку на Землі.
«Було б дуже здорово, якби ми могли отримувати сонячну енергію до сходу і після заходу сонця, тому що тоді ви могли б стягувати вищі ціни і заробляти набагато більше грошей. І ми думаємо, що технології на основі відбивачів можуть вирішити цю проблему", - сказав Новак. «Ми хочемо зробити все якомога простіше - зайдіть на сайт, повідомте нам свої GPS-координати, і ми забезпечимо вас сонячним світлом після настання темряви».
Перше випробування своєї технології Reflect Orbital провела минулого літа, коли підняла своє дзеркало на повітряній кулі на висоту 3 км над сонячною електростанцією. Як заявив Новак, компанія змогла генерувати «500 ват енергії на квадратний метр» сонячної панелі, що становить «половину яскравості сонця». Компанія отримала фінансування для запуску свого першого тестового супутника в космос наступного року.
Однак такі технології можуть світити яскравіше за найяскравіші зірки і посилити проблему світлового забруднення, з якою астрономи вже зіткнулися. Виступаючи на конференції в Лондоні, Ендрю Вільямс із Європейської південної обсерваторії попередив про цю проблему. Зі схожою ситуацією стикалася і SpaceX, коли її супутники Starlink могли заважати астрономічним спостереженням, що змусило компанію змінити поверхню супутників, щоб хоч якось зменшити кількість відбиваного ними світла.
Концепції з перенаправлення сонячного світла не нові. Наприклад, Університет Глазго в Шотландії очолює європейський дослідницький проєкт SOLSPACE, у рамках якого вивчають можливість виведення на орбіту супутників, оснащених тонкими відбивними панелями, щоб спрямовувати сонячне світло на великі сонячні ферми на початку та наприкінці кожного дня, коли попит на електроенергію найвищий.
Росія також експериментувала з орбітальними дзеркалами в 1990-х роках у рамках свого проєкту «Прапор», унаслідок якого з орбіти на Землю вдалося відправити промінь діаметром 8 км із відбивача шириною 20 м. Але проєкт був згорнутий і поки що продовження не отримав.
