Фільм Клінта Іствуда «Космічні ковбої» (2000) поєднує в собі напружений сюжет, гумор і драму про дружбу, вірність та силу людського духу. «Космічні ковбої» — це пригодницька історія про те, як наполегливість і досвід можуть повернути втрачені мрії та перетворити списаних ветеранів на справжніх героїв.
Сюжет
Четвірка старіючих колишніх льотчиків-випробувачів із загону «Дедал» — Френк Корвін (Клінт Іствуд), «Яструб» Гокінс (Томмі Лі Джонс), «Танк» Салліван (Дональд Сазерленд) і Джеррі О'Ніл (Джеймс Гарнер) — у 1958 році мали стати першими американцями в космосі, але їх відсторонили. Через десятки років NASA звертається до них, щоб врятувати старий радянський супутник IKON та запобігти катастрофі; ветерани погоджуються на ризиковану місію і вирушають у космос — із поєднанням драматизму, гумору та ностальгії за «золотими часами» авіації.
У головних ролях:
Клінт Іствуд
— Френк Корвін
Томмі Лі Джонс
— Вільям «Яструб» Гокінс
Дональд Сазерленд
— Джеррі О'Ніл
Джеймс Гарнер
— «Танк» Салліван
Дата виходу та прем'єра
Офіційний вихід у прокат у США — 4 серпня 2000 року; тривалість — близько 130 хвилин. Бюджет оцінювався приблизно в $60–65 млн, світові збори — приблизно $128,8–128,9 млн, фільм окупився і зібрав помітно більше, ніж витрачено.
Цікаві факти
-
Іствуд не лише грав і режисерував, але й виступив як продюсер картини; музику писав його давній співавтор Ленні Ніхаус.
-
У сценах «1958 року» персонажі іноді озвучувалися їхніми «дорослими» втіленнями (молодих акторів дублювали голоси старших), щоб посилити ностальгічний ефект.
-
Фільм поєднує елементи пригодницького бойовика, драми та легкої комедії — це було свідоме прагнення зробити «політкоректний» і добрий блокбастер про старіючих героїв. Критики відзначали це як «фірмовий» стиль Іствуда пізнього періоду.
-
Незважаючи на загальний оптимізм фільму, реальні технічні деталі супутника та процедур у кадрі спрощені заради драматургії — фільм не претендує на документальну точність.
Критика, відгуки, нагороди
Фільм загалом сприйняли позитивно — критики відзначали сильний акторський склад та добротне «старомодне» кінооповідання, але критикували передбачуваність сюжету та нестачу напруги. На Rotten Tomatoes рейтинг критиків приблизно 78% (середня оцінка ~6.7/10); на Metacritic — близько 73/100 (загалом «в основному позитивні відгуки»). Роджер Еберт дав фільму 3 з 4 зірок, зауваживши, що кіно «занадто впевнене у своїй традиційній конструкції, щоб багато що здавалося справді під загрозою», але при цьому приносить задоволення завдяки акторам та ритму.
Фільм отримав номінацію на «Оскар» 2001 року за найкращий монтаж звукових ефектів (Best Sound Editing). Також мав низку номінацій у жанрових преміях (наприклад, Saturn Awards).
