Аналіз даних, отриманих за допомогою радару космічного апарату Magellan, свідчить про виверження двох вулканів на Венері на початку 1990-х років. Це доповнює виявлення у 2023 році в даних «Магеллана» іншого діючого вулкана.
Прямі геологічні свідчення нещодавньої вулканічної активності на Венері були виявлені вдруге. Вчені з Італії проаналізували архівні дані місії NASA Magellan і виявили зміни на поверхні, що вказують на утворення нових порід із потоків лави, пов'язаних із вулканами, які вивергалися під час прольоту космічного апарату на орбіті. «Магеллан» наніс на карту 98 % поверхні планети в період з 1990 до 1992 року, і створені ним зображення залишаються найдокладнішими на сьогоднішній день.
Це останнє відкриття ґрунтується на історичному відкритті 2023 року, коли зображення з радара із синтезованою апертурою «Магеллана» показали зміни в жерлі вулкана Маат Монс поблизу екватора Венери. Радарні зображення виявилися першим прямим доказом недавнього виверження вулкана на планеті. Порівнюючи радарні знімки «Магеллана» з плином часу, автори дослідження 2023 року помітили зміни, спричинені виливом розплавленої породи з надр Венери, яка заповнила кратер жерла і розлилася по його схилах.
Вчені вивчають діючі вулкани, щоб зрозуміти, як внутрішня будова планети може формувати її кору, визначати її еволюцію і впливати на придатність для життя. Виявлення недавнього вулканізму на Венері дає цінне уявлення про історію цієї планети і про те, чому її еволюція пішла іншим шляхом, ніж у Землі.
Для нового дослідження, опублікованого в журналі Nature Astronomy, вчені використовували архівні дані з радару «Магеллана». Радіохвилі, що посилаються радаром, проходили крізь шар густих хмар Венери, потім відбивалися від поверхні планети і поверталися до космічного апарату, доставляючи інформацію про кам'янистий матеріал поверхні, з яким вони зіткнулися.
Досліджували два місця: вулкан Сіф Монс у регіоні Ейстла і західну частину Ніобе Планітіа, де розташовано безліч вулканічних утворень. Проаналізувавши дані, отримані з обох точок у 1990 і 1992 роках, дослідники виявили, що на пізніших зондуваннях сила сигналу збільшувалася на певних траєкторіях. Ці зміни свідчили про формування нової породи, найімовірніше, застиглої лави, що утворилася внаслідок вулканічної активності протягом цього дворічного періоду. Але дослідники розглядали й інші можливості, наприклад, наявність мікродюн (утворених із піску, що видувається вітром) і атмосферні ефекти, які могли перешкодити радіолокаційному сигналу.
Для підтвердження нової породи дослідники проаналізували дані альтиметрії «Магеллана», щоб визначити ухил рельєфу і знайти перешкоди, які лава могла б обійти.
Використовуючи для порівняння поведінку потоків лави на Землі, дослідники оцінили глибину залягання нової породи в обох місцях у середньому від 3 до 20 метрів. За їхніми оцінками, внаслідок виверження Сіф Монс утворилося близько 30 квадратних кілометрів породи. У результаті виверження Ніобе Планітіа утворилося близько 45 квадратних кілометрів породи.
«Ця захоплива робота є ще одним прикладом вулканічних змін на Венері, спричинених новими потоками лави, які доповнюють зміни в жерлах, про які ми з доктором Робертом Херріком повідомляли торік», — сказав Скотт Хенслі, старший науковий співробітник JPL і співавтор дослідження 2023 року. «Цей результат у поєднанні з більш раннім відкриттям сучасної геологічної активності посилює хвилювання планетарного наукового співтовариства з приводу майбутніх місій на Венеру».
Інші місії до Венери
Нова місія NASA Venus Emissivity, Radio science, InSAR, Topography, And Spectroscopy (VERITAS) буде запущена на початку наступного десятиліття і використовуватиме сучасний радар із синтезованою апертурою для створення тривимірних глобальних карт і спектрометр ближнього інфрачервоного діапазону, щоб з'ясувати, з чого складається поверхня Венери, а також відслідковувати вулканічну активність. Крім того, космічний апарат виміряє гравітаційне поле планети, щоб визначити її внутрішню структуру.
Наприкінці 2024 року до Венери має полетіти місія Venus Life Finder, невеликий зонд з одним інструментом, який спуститься крізь хмари планети, вивчаючи склад хмар, просвічуючи їх ультрафіолетовим лазером.
Також на початок наступного десятиліття планується європейська місія до Венери — EnVision, яка вивчатиме Венеру від її внутрішнього ядра до зовнішньої атмосфери, створюючи нове уявлення про історію планети, її геологічну активність і клімат.
Про відправку зондів до Венери раніше повідомляли також Китай і Росія.
Перші знімки з поверхні Венери були отримані радянськими апаратами Венера-9 і Венера-10.
