Європейське космічне агентство (ESA) у найближчі місяці має визначити, як компенсувати серйозний дефіцит фінансування у програмі досліджень космосу. За підсумками міністерської конференції країн-учасниць агентство отримало лише близько 80% запитаних коштів, що означає нестачу майже 800 млн євро у напрямку пілотованих та роботизованих досліджень.
Загалом держави-члени ESA погодили фінансування агентства на рівні 22,3 млрд євро на найближчі три роки — це рекордний показник і навіть трохи вище початкового запиту. Генеральний директор ESA Йозеф Ашбахер назвав підсумки конференції проявом довіри до керівництва агентства та зазначив, що загалом результат можна вважати успішним.
Однак розподіл коштів виявився нерівномірним. Найбільше постраждалим напрямом стала дирекція з пілотованих та роботизованих досліджень, до якої входять програми з Місяця, Марса та пілотованих польотів. За словами глави дирекції Даніеля Нойеншвандера, зараз ведуться консультації з державами-учасницями, а конкретні рішення очікуються у лютому після засідань програмних комітетів.
Під загрозою — місія ZefERO та марсіанські плани
Одним із можливих кандидатів на скорочення стала місія ZefERO — проєкт переосмислення орбітального апарата Earth Return Orbiter, спочатку створюваного для спільної з NASA програми Mars Sample Return (MSR). Цей апарат мав доставити на Землю зразки марсіанського ґрунту.
Однак через зростання вартості програми MSR та невизначеності з майбутнім фінансуванням з боку NASA ESA розглядає варіант перетворення орбітального апарата на самостійну наукову та телекомунікаційну місію. За словами Нойеншвандера, такий сценарій зараз оцінюється всередині агентства і може бути запропонований країнам-учасницям як компромісне рішення.
При цьому інші ключові проєкти дирекції, включаючи місячний посадковий модуль Argonaut та комерційну вантажну службу для низької навколоземної орбіти, офіційно підтверджені та поки залишаються в планах.
Відповідно до бюджетних документів ESA, в рамках підписок на дослідницькі програми 704 млн євро було спрямовано на діяльність на низькій навколоземній орбіті, 620 млн євро — на місячні ініціативи і лише 445 млн євро — на марсіанський напрямок. Інші кошти розподілені між науковими та допоміжними програмами або поки не закріплені за конкретними проєктами.
Новий пріоритет — космічна стійкість Європи
На тлі труднощів із дослідницькими програмами ESA активно просуває новий проєкт European Resilience from Space (ERS), спрямований на підвищення стійкості Європи за рахунок космічних технологій. Програма охоплює зв'язок, навігацію та спостереження Землі і вже отримала 1,277 млрд євро фінансування — причому, за словами Ашбахера, інтерес з боку країн виявився вищим за очікуваний.
Частина ERS пов'язана з майбутньою європейською системою супутникової зйомки, яка реалізовуватиметься спільно з Європейським Союзом. ESA поки очікує формальних вимог від Єврокомісії, які мають надійти на початку наступного року.
Контакти з NASA та новий розділ співпраці
Генеральний директор ESA також привітав Джареда Айзекмена з затвердженням на посаді адміністратора NASA і висловив зацікавленість у швидкій особистій зустрічі. Вона може відбутися вже на початку року — на тлі запусків Artemis 2 або місії Crew-12, до складу якої на МКС відправиться астронавт ESA Софі Адено.
За словами Ашбахера, у ESA та NASA залишається «дуже багато тем для обговорення» — від спільних наукових місій до майбутнього міжнародної співпраці у дослідженнях Місяця та Марса.
