У день десятиріччя першого успішного запуску з космодрому Веньчан газета PLA Daily опублікувала офіційний графік китайської пілотованої місячної програми. Згідно з опублікованим планом, у період з 2028 по 2030 рік Китай виконає з космодрому Веньчан три безпілотні облітні місії та одну пілотовану висадку на Місяць. Це перший випадок, коли Пекін публічно назвав конкретні терміни та кількість місій у рамках своєї місячної програми.
Ключові дати та етапи
Згідно з даними, опублікованими 15 травня 2026 року, Китай має намір до 2030 року відправити на Місяць своїх тайконавтів:
- Три безпілотні облітні місії (2028–2030) — для перевірки систем і відпрацювання траєкторій навколо Місяця.
- Одна пілотована місія (2030) — висадка двох астронавтів на поверхню Місяця, проведення наукових досліджень і повернення екіпажу на Землю.
Це перший випадок, коли китайські офіційні особи називають не лише часовий інтервал, а й точну кількість польотів, що вказує на перехід програми від дослідницької фази до повноцінної інженерно-випробувальної реалізації.
Після публікації графіку Управління програми пілотованих космічних польотів Китаю (CMSEO) підтвердило, що відбір астронавтів для майбутньої місячної місії вже розпочався. Особливу увагу приділяють кандидатам з інженерною освітою, досвідом позакорабельної діяльності та навичками управління складними системами в автономному режимі.
Нова інфраструктура: стартовий майданчик для «Чанчжен-10»
Ключовим елементом підготовки до місячної програми стала нова стартова інфраструктура космодрому Веньчан. Для запусків важкої ракети «Чанчжен-10» (Long March 10) збудовано 120-метрову відкриту вежу обслуговування — найвищу в Китаї.
На відміну від традиційних закритих веж обслуговування з поворотними фермами, нова конструкція виконана за відкритою схемою. Таке рішення пов'язане з великими розмірами «Чанчжен-10» (діаметр ракети становить близько 5 метрів) і необхідністю швидкого доступу до носія на всіх етапах підготовки.
Технічні параметри стартового комплексу:
-
Система відведення полум'я розрахована на температуру до 2000°C, що відповідає температурі струменя двигунів важкої ракети, які працюють на метані та гасі.
-
Пропускна здатність системи охолодження та відведення газів сягає 75 тонн води на секунду — це необхідно для пригнічення акустичних навантажень і захисту стартового майданчика від руйнування.
У лютому 2026 року новий майданчик уже пройшов перше повноцінне випробування — з неї успішно стартував демонстратор «Чанчжен-10» у рамках суборбітального польоту. Всі системи відпрацювали штатно.
Комплекс «Чанчжен-10» / «Менчжоу» / «Ланьюе»
Місячна програма Китаю базується на трьох ключових елементах, які зараз перебувають на стадії розробки інженерних зразків:
-
Ракета «Чанчжен-10» (Long March 10) — триступеневий носій з рідинними двигунами на гасі та рідкому водні. Вантажопідйомність на траєкторію польоту до Місяця (TLI) становитиме не менше 27 тонн. Перший безпілотний випробувальний запуск очікується в 2027 році.
-
Пілотований корабель «Менчжоу» (Mengzhou) — багаторазовий космічний корабель, розрахований максимум на три польоти. Він зможе доставляти до чотирьох тайконавтів до Місяця або до 6–7 осіб на китайську орбітальну станцію. Корабель складається з капсули, що повертається, та службового модуля, використовує повністю електричну систему стикування та систему посадки за схемою «парашут + амортизатори» з можливістю приводнення або посадки на сушу. «Менчжоу» створюється як заміна кораблям серії «Шеньчжоу».
-
Посадковий модуль «Ланьюе» (Lanyue) — двоступеневий місячний апарат, що складається зі спускового та злітного ступенів. Маса модуля при запуску з Землі становитиме близько 26 тонн. Посадка на Місяць виконуватиметься за допомогою двигунів змінної тяги, оптимізованих для роботи в умовах реголіту. Злітний ступінь зможе стартувати автономно, без очікування команд із Землі. Базова конфігурація розрахована приблизно на шість годин роботи двох тайконавтів на поверхні, однак у майбутніх місіях тривалість перебування може бути збільшена до трьох діб.
Всі три елементи створюються Китайською корпорацією аерокосмічної науки і техніки (CASC). Корабель «Менчжоу» вже здійснив безпілотний випробувальний політ у 2024 році в рамках програми льотних випробувань на навколоземній орбіті. Повнорозмірний макет модуля «Ланьюе» був представлений на авіакосмічній виставці в Чжухаї в 2024 році і на той момент вважався найбільш технічно складним елементом усієї програми.
Космодром Веньчан: 10 років розвитку
Публікація графіку місій збіглася з десятиріччям першого запуску з космодрому Веньчан. Саме 15 травня 2016 року ракета «Чанчжен-7» вперше стартувала з нового острівного космодрому на Хайнані.
За десять років Веньчан перетворився з периферійного стартового майданчика на головний центр важких і пілотованих запусків Китаю. Саме звідси планується запускати всі ключові елементи китайської місячної програми.
Підсумки десятиліття:
- Виконано 46 запусків, включаючи місії «Тяньчжоу», «Чанчжен-5» та місячні станції серії «Чан'е».
- Відпрацьовано технологію паралельної підготовки ракет різних типів — одночасно на космодромі можуть обслуговуватися «Чанчжен-5», «Чанчжен-7» та «Чанчжен-10».
- Побудовано новий командно-вимірювальний комплекс, адаптований для місій до Місяця та назад.
Що далі?
Згідно із заявою CMSEO, програма перебуває на стадії розробки інженерних зразків усіх трьох ключових систем. Це означає, що прототипи ракети, корабля та посадкового модуля вже зібрано і вони проходять цикл наземних випробувань.
Найближчою метою стане перший безпілотний орбітальний політ «Чанчжен-10» з макетом корабля «Менчжоу», який очікується в 2027 році.
Китай ставить перед собою завдання до 2030 року виконати першу пілотовану висадку на Місяць, провести наукові дослідження та повернути екіпаж на Землю, реалізувавши повний цикл місії: «висадка — розвідка — збір зразків — дослідження — повернення».
Затверджений графік з трьома безпілотними репетиціями перед пілотованою висадкою відповідає консервативному і перевіреному підходу, який раніше використовувався як у радянській, так і в американській місячних програмах 1960-х років.
