Розробку орбітальних детекторів для спільної китайсько-європейської космічної місії завершено, і вони будуть інтегровані в супутникову платформу, що перебуває зараз у Європі, протягом року.
Космічний апарат Solar wind Magnetosphere Ionosphere Link Explorer (SMILE) — це спільна місія Китайської академії наук (CAS) та Європейського космічного агентства (ESA), метою якої є поглиблення розуміння зв'язку між Землею і Сонцем шляхом спостереження за динамічною взаємодією між сонячним вітром і магнітосферою Землі.
Запуск місії SMILE заплановано на 2025 рік з європейського космодрому в Куру (Французька Гвіана), повідомив Ван Чи, директор Національного центру космічної науки (NSSC) CAS, на першій Міжнародній конференції з космічної науки і техніки, організованій Пекінським технологічним інститутом у суботу.
На зустрічі Ван розповів про перспективну програму Китаю з освоєння космосу, наголосивши на новаторських дослідженнях темної матерії і гравітаційних хвиль у космосі, пошуку придатних для життя планет і ознак інопланетного життя, а також розвитку космічної біологічної та фізичної науки.
Ван представив проєкт Hongmeng, також відомий як Discovering the Sky at the Longest Wavelengths (DSL), який є інноваційним починанням, покликаним відкрити вікно в темні віки Всесвіту за допомогою радіохвиль мегагерцового діапазону. За словами Ванга, місія включає в себе один материнський і дев'ять дочірніх супутників, які працюватимуть на 300-кілометровій круговій місячній орбіті.
Також у дорожній карті китайських досліджень далекого космосу значиться місія "Земля 2.0", у рамках якої на орбіту L2 Земля-Сонце буде відправлено низку телескопів для вивчення придатних для життя планет за межами Сонячної системи, схожих на Землю.
Ван також згадав проєкт Enhanced X-ray Timing and Polarimetry (eXTP), який передбачає запуск корисного навантаження на високоеліптичну орбіту для вивчення загадкових небесних тіл, як-от чорні діри та нейтронні зірки.
Проєкт eXTP уже звернувся до вчених із понад 20 країн, включно з Італією, Німеччиною та Францією, з пропозицією про співпрацю.
За словами Вана, Китай також планує запустити супутники, такі як Taiji-2, на сонячну орбіту, щоб сформувати угруповання з Taiji-1, який відправили в космос 2019 року, і провести космічне виявлення гравітаційних хвиль.
Консорціум учених із Китаю, Франції та Росії також представив на зустрічі свої останні результати і перспективи в галузі космічної науки.
Французький вчений П'єр-Ів Меслен, високо оцінивши успішне співробітництво між Францією та Китаєм, розповів про перебіг розроблення наукового приладу Detection of Outgassing RadoN (DORN), розробленого французькими вченими і встановленого на китайському зонді Chang'e-6. Ставши свідком посадки Chang'e-6 на початку червня, П'єр-Ів Меслен сказав в інтерв'ю CGTN: "Ми думали про цей момент роками, і ще більш інтенсивно — в останні кілька місяців, тижнів і днів. Ми спостерігали за Місяцем щоночі тут, у Пекіні". "Ми дуже раді, що перебуваємо на поверхні Місяця".
За його словами, прилад DORN призначений для вивчення походження і динаміки місячної екзосфери. Він спробує виміряти радіоактивний газ під назвою радон, який виробляється місячними породами в місячних надрах. "Цей газ може мігрувати з теплих регіонів Місяця в холодні, і ми спробуємо зрозуміти його динаміку в місячному середовищі. Вперше ми виміряємо його на поверхні Місяця".
