Білорусь приєдналася до китайської програми Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS) у понеділок після відеоконференції з Національним космічним управлінням Китаю.
Голова президії Національної академії наук Білорусі (НАНБ) Володимир Гусаков та керівник CNSA Чжан Кецзянь 23 жовтня підписали спільну декларацію про співпрацю за програмою Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS). «Згідно із спільною заявою, сторони співпрацюватимуть у процесі створення та експлуатації ILRS», — повідомило білоруське державне інформаційне агентство БелТА з посиланням на прес-службу НАНБ.
«Напрямами співробітництва стануть фундаментальні та прикладні дослідження в галузі техніки та технологій космічного використання, нових матеріалів та електронної компонентної бази, підготовка та підвищення кваліфікації наукових кадрів та фахівців. За взаємною згодою сторони визначать й інші напрями співпраці», — йдеться у повідомленні НАНБ.
Очолюваний Китаєм проект ILRS спрямований на будівництво постійної місячної бази у 2030-х роках, а попередні місії відбудуться у 2020-х роках. Ця ініціатива розглядається як паралельний проект під керівництвом Китаю та потенційний конкурент програми «Артеміда» під керівництвом НАСА.
Відповідно до звіту, CNSA та НАНБ домовилися розробити дорожню карту співробітництва, включивши до неї науково-технічні проекти, пов'язані зі створенням та експлуатацією ILRS.
Білоруське космічне агентство діє при НАНБ та координує програми космічних досліджень.
Спільна заява надійшла через кілька днів після того, як до ILRS офіційно приєднався Пакистан. На думку Вікторії Самсон, директора вашингтонського офісу Фонду «Безпечний світ», приєднання Пакистану має швидше політичне, ніж технічне значення, оскільки «Пакистан не має власних можливостей запуску — у цьому він залежить від Китаю — і Пакистан має лише 3 активні супутники на орбіті, у той час як у Китаю їх понад 800. Тому з погляду суттєвого внеску до ILRS я не зовсім впевнена, що до нього можна буде додати багато технічних речей. Але є що сказати на користь політичної підтримки, і ця заява як мінімум схвалює місячні плани Китаю».
Самсон зазначив, що аналогічна ситуація і з Білоруссю, заявивши, що у неї на орбіті всього три активні супутники. Країна також має давні воєнні зв'язки з Китаєм. У 2016 році Китай побудував та запустив на геостаціонарну орбіту для Білорусі супутник зв'язку «Белінтерсат-1» на базі DFH-4.
Лабораторія дослідження глибокого космосу (DSEL) при CNSA заявила раніше цього року, що Китай має намір завершити підписання угод із космічними агентствами та організаціями для членів-засновників ILRS до жовтня. Китай створює організацію під назвою ILRSCO у місті Хефей у провінції Аньхой для координації цієї ініціативи.
Китай прагне висадити астронавтів на Місяць до 2030 року, чому передують місії з перевірки технологій у 2026 та 2028 роках. Це суперництво передбачає потенційну появу окремих міжнародних екосистем космічної галузі.
США розширюють свої угоди Артеміди, нещодавно додавши Німеччину як 29 країна, яка підписала угоду. НАСА має намір виконати пілотовані місії навколо Місяця та на Місяці не раніше 2025 року.
