Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) 29 липня здійснила запуск ракети Long March 7A (Чанчжен-7А) з ретрансляційним супутником «Тяньлянь-3-01» зі стартового майданчика 201 космодрому Веньчан на острові Хайнань на півдні Китаю. Це 172-й орбітальний запуск у світі в 2026 році.
Корисним навантаженням є перший супутник третього покоління ретрансляційної системи «Тяньлянь» — «Тяньлянь-3-01» (Tianlian-3-01). Як повідомляє агентство Сіньхуа, космічний апарат успішно виведено на геоперехідну орбіту.
Це 659-й запуск ракети-носія сімейства Long March.
Новий супутник стане частиною системи зв'язку, яка забезпечує передачу даних між наземними станціями та космічними апаратами на орбіті, включно з ракетами-носіями під час польоту. Супутники-ретранслятори дозволяють підтримувати зв'язок з апаратами на низьких орбітах, які перебувають поза зоною прямої видимості наземних станцій. Система «Тяньлянь-3» дозволить суттєво скоротити залежність від мережі наземних станцій стеження та кораблів вимірювального комплексу, водночас ставши розвитком супутників другого покоління «Тяньлянь-2».
«Тяньлянь-3» стане першим супутником зв'язку нового покоління для підтримки китайської пілотованої програми, орбітальної станції «Тяньгун» та майбутніх місячних місій.
При запуску ракети Long March 7A з космодрому Веньчан перший ступінь і чотири бокові твердопаливні прискорювачі після відпрацювання зазвичай падають у Південно-Китайське море в спланованій зоні падіння, розташованій на захід від острова Хайнань. Другий ступінь після відокремлення або здійснює кероване зведення з орбіти і згоряє в атмосфері над безпечною зоною, або може залишатися на тривалий час на низькій навколоземній орбіті як космічне сміття, поступово знижуючись і зрештою згоряючи в атмосфері. Третій ступінь після виконання свого завдання зазвичай відводять на «орбіту поховання» — вищу орбіту, де він не заважатиме робочим космічним апаратам, або, якщо це можливо, також спрямовують на кероване зведення з орбіти.
Про ракету Long March 7A
Триступенева одноразова ракета-носій середнього класу Long March 7A (LM-7A або «Чанчжен-7А») створена на базі ракети Long March 7, але відрізняється наявністю кріогенного третього ступеня, що працює на рідкому водні та рідкому кисні. Перший і другий ступені використовують гас і рідкий кисень. Long March 7 та її варіанти розроблені як заміна ракети Long March 2F і розглядаються як основа нового покоління китайських ракет-носіїв.
- Вантажопідйомність: до ~7 тонн на геоперехідну орбіту (за різними джерелами, 6,8–7,3 т); до ~13-14 тонн на низьку навколоземну орбіту.
- Висота: ~60 метрів (одна з найвищих китайських ракет).
- Діаметр: 3,35 метра.
- Стартова маса: ~573 тонни.
Ракету розробила та виробляє Китайська академія технологій ракет-носіїв (CALT), яка є основним конструкторським бюро у складі державної корпорації China Aerospace Science and Technology Corporation (CASC). CALT — головний розробник практично всіх ракет серії Long March.
Перший запуск Long March 7A відбувся в березні 2020 року і закінчився аварією через проблеми з третім ступенем. Після доопрацювань, починаючи з другого запуску в грудні 2020 року, ракета демонструє стовідсоткову успішність (понад 10 успішних пусків поспіль станом на кінець 2025 року).
Історія назви ракет «Чанчжен»
Китайські ракети-носії названі «Чанчжен» («Довгий похід») на честь легендарного Великого походу Червоної армії (1934–1935) — однієї з ключових подій в історії Комуністичної партії Китаю. Цю назву було обрано для символічного зв'язку космічних досягнень з історичним минулим Китаю: як солдати подолали неймовірні труднощі в довгому переході, так і сучасні вчені здійснюють «космічний похід», долаючи технологічні бар'єри на шляху до освоєння Всесвіту. Ім'я підкреслює стійкість, довгострокові цілі та патріотичний дух китайської космічної програми. Згодом ця назва перетворилася на бренд для всього сімейства ракет.
Перша багатоступенева ракета-носій, яка 1970 року вивела на орбіту перший китайський супутник, отримала ім'я «Чанчжен-1», започаткувавши традицію. Отже, назва увічнює історичний подвиг і символізує довгий, важкий, але переможний шлях Китаю в космос.
