Після кількох місяців безуспішних спроб відновити зв'язок із зондом MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile Evolution) NASA офіційно оголосило про завершення місії. Останній сеанс зв'язку відбувся 6 грудня 2025 року, після чого апарат вийшов з ладу внаслідок позаштатної ситуації на зворотному боці Марса. Причини аварії продовжують розслідувати.
Що сталося з MAVEN
MAVEN запустили 18 листопада 2013 року з мису Канаверал (Флорида) за допомогою ракети-носія Atlas V 401, і він прибув на Марс у вересні 2014 року. Основне завдання місії, розрахованої на один рік, полягало у вивченні верхніх шарів атмосфери та іоносфери Марса, а також того, як сонячний вітер «здуває» з планети газову оболонку. Зонд пропрацював на орбіті понад десять років, його місію продовжували чотири рази.
6 грудня 2025 року, після того як орбіта MAVEN забрала його за зворотний бік Марса, зв'язок перервався. Коли апарат мав вийти з зони радіотіні, телеметрія показала, що він перейшов у безпечний режим (safe mode) та перебуває в неконтрольованому обертанні (tumbling), що призвело до втрати енергії сонячними батареями. Подальші спроби встановити зв'язок успіху не мали.
На пресконференції 3 червня 2026 року керівники місії підбили підсумки: «Ми справді пережили втрату близької людини із завершенням цієї місії», — сказав Майк Моро, керівник проєкту MAVEN. «Команда, безперечно, була засмучена цим, але водночас ми неймовірно пишаємося наукою, яку ми здійснили за останнє десятиліття. MAVEN був найкращим спостерігачем атмосферної емісії в усій Сонячній системі», — заявила Шеннон Каррі, головна дослідниця місії.
Причини аварії поки не встановлено; розслідування триває, і звіт буде опубліковано пізніше. Остаточний прощальний маневр може включати переведення MAVEN на стабільну орбіту, щоб уникнути зіткнення з іншими апаратами в майбутньому.
Наукові досягнення MAVEN
За час роботи MAVEN здійснив низку ключових відкриттів, які змінили розуміння еволюції атмосфери Червоної планети.
Головні результати місії:
-
MAVEN уперше виміряв швидкість втрати атмосфери Марсом під дією сонячного вітру. Виявилося, що газ залишає планету зі швидкістю близько 100 грамів на секунду (еквівалент приблизно 1,5 кг на хвилину), причому в періоди сильних сонячних спалахів цей процес посилюється в десятки разів.
-
Зонд ідентифікував та вивчив новий тип полярних сяйв на Марсі — «дифузне авроральне світіння», спричинене проникненням сонячних протонів в атмосферу.
-
У 2026 році команда MAVEN, аналізуючи дані, зібрані ще в грудні 2023 року, виявила в атмосфері Марса ефект Цвана–Вольфа — процес, за якого заряджені частинки вичавлюються вздовж магнітних трубок під дією сонячного вітру. Раніше це явище спостерігалося лише в магнітосфері Землі.
-
Завдяки MAVEN учені встановили, що саме відсутність магнітного поля зробила Марс безжиттєвою пустелею: сонячний вітер поступово «зірвав» з планети майже всю атмосферу, перетворивши її з теплого та вологого світу на холодну пустелю.
Що залишилося у NASA на Марсі
Втрата MAVEN залишає на орбіті Марса лише два діючі американські апарати:
-
Mars Odyssey (запущений у 2001 році)
-
Mars Reconnaissance Orbiter (MRO) (запущений у 2005 році)
Обидва зонди також працюють далеко за межами своїх гарантійних термінів.
MAVEN був однією з п'яти станцій, які NASA використовувала для ретрансляції сигналів з марсоходів та посадкових модулів на поверхні. Окрім двох американських апаратів, цю функцію виконують європейські зонди Mars Express і Trace Gas Orbiter (TGO).
Втрата MAVEN — серйозний удар по планетарній науці. Без нього NASA втрачає унікальні дані про те, як сонячна активність впливає на атмосферу Марса в режимі реального часу. Ця інформація критично важлива для підготовки пілотованої місії на Червону планету (планується на 2030-ті роки). Тепер ці функції доведеться перерозподілити між апаратами, що залишилися, або відкласти до запуску нових місій (наприклад, ESCAPADE, яку очікують у 2026 році).
Втім, дані, зібрані MAVEN за 12 років роботи, аналізуватимуться вченими ще не одне десятиліття, а сам зонд назавжди залишиться в історії як першопроходець, що розкрив таємницю того, як Марс втратив свою атмосферу й перетворився на холодну пустелю.
