В Індії 18 травня 2025 року здійснили запуск супутника EOS-09, також відомого як RISAT-1B, за допомогою індійської ракети Polar Satellite Launch Vehicle XL зі стартового майданчика космічного центру ім. Сатіша Дхавана на острові Шріхарікота в Бенгальській затоці. Це 106-й орбітальний запуск у 2025 році.
Однак місія завершилася невдачею через технічну несправність на третьому ступені ракети. Перші два ступені ракети PSLV-XL відпрацювали штатно, але на третьому ступені виникла аномалія, яка завадила вивести супутник на заплановану сонячно-синхронну орбіту. Голова ISRO В. Нараянан підтвердив, що місія не була виконана, і організація почала технічний аналіз для з'ясування причин збою.
Супутник EOS-09 — частина індійської серії радіолокаційних супутників спостереження RISAT (Radar Imaging Satellite), розроблених Індійською організацією космічних досліджень (ISRO). Ці супутники призначені для всепогодного спостереження за Землею з використанням радіолокаційних систем із синтезованою апертурою (SAR).
RISAT-1B масою 1710 кг є третім супутником у серії RISAT-1, продовжуючи розвиток технології радіолокаційного спостереження, розпочатий з RISAT-1 та RISAT-1A. Ці супутники забезпечують високу просторову роздільну здатність і можуть отримувати дані незалежно від погодних умов та часу доби, що робить їх особливо цінними для моніторингу природних катастроф та забезпечення національної безпеки.
Ракета-носій PSLV
Чотириступенева ракета-носій, перший і третій ступені — твердопаливні, другий і четвертий — рідинні. Може бути запущена у 4 різних конфігураціях (PSLV-CA, PSLV-DL, PSLV-QL, PSLV-XL), що відрізняються кількістю бічних прискорювачів. Ракета розроблена Індійською організацією космічних досліджень (ISRO). Перший тестовий запуск ракети-носія PSLV відбувся 20 вересня 1993 р. та завершився невдачею. Друга успішна спроба запуску відбулася майже через рік, 15 жовтня 1994 року.
PSLV-XL є покращеною версією ракети-носія PSLV у стандартній конфігурації, з потужнішими подовженими прискорювачами. Маючи стартову масу 320 тонн, ракета використовує потужніші прискорювачі для досягнення вищої вантажопідйомності. Вперше PSLV-XL була використана для запуску місії Chandrayaan-1 (PSLV-C11). Вантажопідйомність цієї модифікації становить 1800 кг на сонячно-синхронну та 3800 кг на низьку навколоземну орбіти.
