Сімейство ракет Long March (Чанчжен)

Китай 26 жовтня 2023 року запустив ракету Long March 2F Y17 (серія Чанчжен) з Центру запуску супутників Цзюцюань з пілотованою місією до своєї космічної станції Тяньгун. 

Китай 23 жовтня 2023 року запустив ракету Long March 2D Y85 (Чанчжен-2Г) з Центру запуску супутників Січан. Корисне навантаження — супутник дистанційного зондування Землі Yaogan 39 Group 04.

Китай 15 жовтня 2023 року запустив ракету Long March 2D (Чанчжен-2Г) з Центру запуску супутників Цзюцюань. Корисне навантаження – новий китайський супутник для спостереження за Землею «Юньхай-1 04».

Китай 5 жовтня 2023 року запустив ракету Long March 2D (Чанчжен-2Г) з Центру запуску супутників Січан з супутником Yaogan 39 Group 03.

Китай 26 вересня запустив ракету Long March 4C з Центру запуску супутників Цзюцюань з новим супутником дистанційного зондування Землі «Яогань-33 04».

Китай 17 вересня 2023 року запустив ракету Long March 2D (Чанчжен-2Г) з Центру запуску супутників Січан з супутником Yaogan 39 Group 02.

Китай запустив ракету Long March 6A з Центру запуску супутників Тайюань (Китайська Народна Республіка), з супутником спутник дистанційного зондування Землі Yaogan 40.

Китай успішно запустив ракету Long March 4C з Центру запуску супутників Цзюцюань із супутником дистанційного зондування Землі.

Китай 31 серпня запустив свою ракету «Чанчжен-2Г» (Long March 2D, «Великий похід-2Г» або CZ-2D). Корисне навантаження — три супутника дистанційного зондування Землі сімейства Yaogan-39.

Старт китайської ракети Long March 4C (Чанчжен 4С) заплановано з Центру запуску супутників Цзюцюань, Китайська Народна Республіка.

У неділю 13 серпня Китай успішно запустив ракету Long March 3B/E із супутником LDTC-4A. Старт відбувся зі Стартового комплексу 2 Центру запуску супутників Січан, Китайська Народна Республіка.

Запуск китайської ракети Long March 2C (Чанчжен 2C) відбувся зі стартового комплексу 9 Центру запуску супутників Тайюань, Китайська Народна Республіка.

Ракетний двигун на керосиновому паливі та рідкому кисні було запущено на випробувальному стенді поблизу Сіаня, провінція Шеньсі, 22 липня, відповідаючи ключовим технічним вимогам до своїх характеристик. На кадрах видно помаранчеве полум'я, вихлопні гази та водяна пара, що вириваються з трибуни вниз по яру.

Китай запустив ракету «Чанчжен 4C» (CZ-4C або «Великий похід-4C») з метеорологічним супутником Фен'юнь-3F. 

Китай у запустив ракету-носій «Чанчжен-2Г» (Long March 2D, «Великий похід-2Г» або CZ-2D) із групою з трьох супутників Yaogan 36 для дистанційного зондування Землі. Космічні апарати успішно виведено на заплановані орбіти.

Китай у неділю успішно запустив ракету-носій «Чанчжен-2Г» (Великий похід-2Г» або CZ-2D) із чотирма супутниками Skysight AS-01-03 та Lingxi-03.

Китай у неділю 9 липня запустив два нових експериментальних супутника для тестування технологій супутникового інтернету із космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.

Китай у вівторок 20 червня 2023 року успішно вивів на орбіту експериментальний супутник Shiyan-25. Про це повідомила Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки. Shiyan-25 буде використовуватися при проведенні геодезичних робіт, для потреб міського планування і для попередження про стихійні лиха, що насуваються.

Китайська агенція Сіньхуа повідомляє, що 41 китайський супутник успішно був запущений у четвер із космодрому Тайюань у провінції Шаньсі у Північному Китаї, що стало рекордом країни за кількістю супутників, виведених на орбіту за один раз.

Китай успішно запустив 30 травня ракету-носій Чанчжен 2F/G (Long March 2F/G) з пілотованим космічним кораблем «Шеньчжоу-16» до своєї космічної станції Тяньгун з трьома тайконавтами (астронавтами) на борту.

Як повідомило Китайське національне космічне управління (CNSA), супутник було запущено о 16:00 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2С» («Великий похід 2С» або Long March 2C) з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю і успішно виведено на задану орбіту.

Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила навігаційний супутник Beidou-3 G4 зі стартового комплексу 2 (LC-2) Центру запуску супутників Січан (Xichang Satellite Launch Center), Китайська Народна Республіка.

Це п'ята місія доставки припасів за допомогою ракети-носія Long March 7 та вантажного корабля Tianzhou-6 на китайську космічну станцію. Старт відбувся з космодрому «Центр запуску супутників Веньчан», Китайська Народна Республіка.

Запуск «Тяньчжоу-6» стане першим космічним польотом з того часу, як китайська космічна станція вступила в стадію застосування та розвитку. На майданчику було проведено заключну підготовку та репетицію запуску, в ході яких було охоплено всі задіяні системи, включаючи заправку вантажного корабля та перенесення комбінації космічного апарату та ракети в район запуску.

Китай планує створити багаторазову надважку ракету Long March 9 (Чанчжен-9), яка використовуватиметься для запуску об'єктів інфраструктури та польотів у далекий космос.

Сіньхуа повідомляє, що ракета-носій «Чанчжен-7 Y7» (Long March-7 Y7 або «Великий похід-7 Y7»), яка має вивести на орбіту китайський вантажний корабель «Тяньчжоу-6» до китайської космічної станції на початку або в середині травня, була доставлена на космодром Веньчан в провінції Хайнань на півдні Китаю, повідомили в неділю в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).

У неділю 16 квітня 2023 року Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила ракету-носій Long March 4B (Чанчжен 4Б) із науковим супутником Fengyun-3G (Фен'юнь-3G).

Китай успішно запустив у космос, як офіційно повідомляють, новий супутник дистанційного зондування сімейства «Яогань-34» із космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю о 14:27 за пекінським часом у п'ятницю.

Китай у четвер 30 березня успішно запустив 4 супутники X-SAR «Хунту 1» (Hongtu-1) угруповання PIESAT-1 за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» із космодрому Тайюань.

Китай 17 березня запустив ракету Чанчжен-3Б/Е (Long March 3B/Е) з супутником дистанційного зондування Землі «Гаофень-13 02» (Gaofen-13 02), повідомило Сіньхуа.

Сіньхуа пише, що у середу Китай успішно запустив новий експериментальний супутник «Шиянь-19» із космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.

Сіньхуа повідомляє, що новий китайський супутник дистанційного зондування Землі в понеділок успішно стартував з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.

За даними China Aerospace Science and Technology Corp, у п'ятницю вранці Китай відправив у космос два супутники для спостереження за Землею.

Як пише Сіньхуа, у п'ятницю, 24 лютого з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю було здійснено успішний запуск неідентифікованого супутника дистанційного зондування Землі.

Агентство Сіньхуа повідомляє, що у четвер Китай із космодрому Січан у провінції Сичуань (Південно-Західний Китай) успішно здійснив старт та вивів на заплановану орбіту супутник «Чжунсін-26» (ChinaSat 26). Запуск було здійснено о 19:49 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-3Б» (Long March-3B, CZ-3B).

2 лютого Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) провела друге гаряче випробування двигуна LH2/LOX YF-90 тягою 220 тонн.

Китай у неділю успішно запустив у космос 14 нових супутників за допомогою ракети-носія Long March-2D Y71 («Чанчжен-2Г»). Запуск нових супутників, у тому числі «Цилу-2» та «Цилу-3», був здійснений об 11:14 за пекінським часом з космодрому Тайюань у провінції Шаньсі (Північний Китай). Усі супутники вивели на задані орбіти.

Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила 13 січня 2023 року ракету-носій «Чанчжен-2Г» (Long March 2D) з трьома супутниками на борту. Запуск відбувся зі Стартової зони 4 (SLS-1 / 921) космодрому Цзюцюань о 15:00 за пекінським часом.

Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила 12 січня 2023 року ракету-носій «Чанчжен-2C» (Long March 2C / YZ-1S). Тип корисного навантаження — телекомунікаційний спутник APSTAR-6E. Старт відбувся зі Стартового комплексу 3 (LC-3) Центру запуску супутників Січан.

Вікно запуску для запуску супутника ракетою-носієм «Чанчжен-7а» (Long Marсh 7A Y4) звужено з 21:50 8 січня  до 01:15 9 січня. Старт з космодрому LC-201 Центру запуску супутників Веньчан.

Китай у четвер 29 грудня успішно вивів на задану орбіту експериментальний супутник «Шиянь-10 02» (Shiyan-10 02). Запуск космічного апарату було здійснено о 12:43 за пекінським часом із космодрому Січан на південному заході Китаю за допомогою ракети-носія «Чанчжен-3Б» (CZ-3B або Long March-3B).

Знову Китай запускає у космос супутник. У вівторок із космодрому Тайюань на півночі Китаю о 15:37 за пекінським часом ракетою-носієм «Чанчжен-4Б» (CZ-4B або Long March-4B) відправлено у космос на задану орбіту супутник дистанційного зондування Землі високої роздільної здатності «Гаофень-11 04» (Gaofen-11 04).

У п'ятницю 16 грудня ракета-носій «Чанчжен-11» («Великий похід-11») вивела на орбіту супутник «Шиянь-21», старт було здійснено о 14:17 за пекінським часом із космодрому Січан у Південно-Західному Китаї. Космічний апарат успішно вийшов на задану орбіту.

Китай успішно запустив і вивів на орбіту новий супутник дистанційного зондування з космодрому Січан, розташованого в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Супутник дистанційного зондування «Яогань-36» (Yaogan-36) був запущений за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» (Long March 2D) у четвер о 02:25 за пекінським часом. Космічний апарат успішно вийшов на заплановану орбіту.

У понеділок 12 грудня 2022 року Китай запустив два експериментальних супутника з космодрому Цзюцюань у Північно-Західному Китаї. Запуск космічних апаратів «Шиянь-20А» та «Шиянь-20Б», які призначені для випробувань нових технологій космічного моніторингу, відбувся о 16:22 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-4В» («Великий похід-4В»).

Новий китайський супутник дистанційного зондування був запущений з космодрому Тайюань на півночі Китаю о 02:31 п'ятниці за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» (Long March-2D). Космічний апарат успішно досяг заданої орбіти.

Стартувала у космос пілотована місія «Шеньчжоу-15» 29 листопада 2022 року з космодрому Цзюцюань (Північно-Західний Китай) о 23:08 за пекінським часом. Полетіли ракетою-носієм «Чанчжен-2F Y15» (Long March-2F Y15). На борту знаходяться три космонавти. Про це повідомила Канцелярія програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSА).

Запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-15» заплановано на вівторок о 23:08 за пекінським часом з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю, пише Сіньхуа. Космічний корабель завезе у космос трьох тайконавтів: Фей Цзюньлуна, Ден Цінміна та Чжан Лу. Командиром екіпажу призначено Фей Цзюньлуна, заявив помічник начальника CMSА Цзі Цімін на прес-конференції.

Китай сьогодні успішно запустив у космос новий супутник дистанційного зондування з космодрому Січан, що розташовано в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Супутник «Яогань-36» (Yaogan-36) був запущений за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2D» (Long March-2D) о 20:23 за пекінським часом. Космічний апарат успішно вийшов на заплановану орбіту.

Головний розробник місячної програми каже, що Китай працює над системою для забезпечення «довгострокових енергетичних потреб» місячної станції. Базова конфігурація станції включатиме посадковий модуль, хоппер, орбітальний апарат і лунохід, який буде заряджатися ядерною енергією.