Сімейство ракет Long March (Чанчжен)

Китай успішно запустив 30 травня ракету-носій Чанчжен 2F/G (Long March 2F/G) з пілотованим космічним кораблем «Шеньчжоу-16» до своєї космічної станції Тяньгун з трьома тайконавтами (астронавтами) на борту.

Як повідомило Китайське національне космічне управління (CNSA), супутник було запущено о 16:00 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2С» («Великий похід 2С» або Long March 2C) з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю і успішно виведено на задану орбіту.

Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила навігаційний супутник Beidou-3 G4 зі стартового комплексу 2 (LC-2) Центру запуску супутників Січан (Xichang Satellite Launch Center), Китайська Народна Республіка.

Це п'ята місія доставки припасів за допомогою ракети-носія Long March 7 та вантажного корабля Tianzhou-6 на китайську космічну станцію. Старт відбувся з космодрому «Центр запуску супутників Веньчан», Китайська Народна Республіка.

Запуск «Тяньчжоу-6» стане першим космічним польотом з того часу, як китайська космічна станція вступила в стадію застосування та розвитку. На майданчику було проведено заключну підготовку та репетицію запуску, в ході яких було охоплено всі задіяні системи, включаючи заправку вантажного корабля та перенесення комбінації космічного апарату та ракети в район запуску.

Китай планує створити багаторазову надважку ракету Long March 9 (Чанчжен-9), яка використовуватиметься для запуску об'єктів інфраструктури та польотів у далекий космос.

Сіньхуа повідомляє, що ракета-носій «Чанчжен-7 Y7» (Long March-7 Y7 або «Великий похід-7 Y7»), яка має вивести на орбіту китайський вантажний корабель «Тяньчжоу-6» до китайської космічної станції на початку або в середині травня, була доставлена на космодром Веньчан в провінції Хайнань на півдні Китаю, повідомили в неділю в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).

У неділю 16 квітня 2023 року Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила ракету-носій Long March 4B (Чанчжен 4Б) із науковим супутником Fengyun-3G (Фен'юнь-3G).

Китай успішно запустив у космос, як офіційно повідомляють, новий супутник дистанційного зондування сімейства «Яогань-34» із космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю о 14:27 за пекінським часом у п'ятницю.

Китай у четвер 30 березня успішно запустив 4 супутники X-SAR «Хунту 1» (Hongtu-1) угруповання PIESAT-1 за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» із космодрому Тайюань.

Китай 17 березня запустив ракету Чанчжен-3Б/Е (Long March 3B/Е) з супутником дистанційного зондування Землі «Гаофень-13 02» (Gaofen-13 02), повідомило Сіньхуа.

Сіньхуа пише, що у середу Китай успішно запустив новий експериментальний супутник «Шиянь-19» із космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.

Сіньхуа повідомляє, що новий китайський супутник дистанційного зондування Землі в понеділок успішно стартував з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.

За даними China Aerospace Science and Technology Corp, у п'ятницю вранці Китай відправив у космос два супутники для спостереження за Землею.

Як пише Сіньхуа, у п'ятницю, 24 лютого з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю було здійснено успішний запуск неідентифікованого супутника дистанційного зондування Землі.

Агентство Сіньхуа повідомляє, що у четвер Китай із космодрому Січан у провінції Сичуань (Південно-Західний Китай) успішно здійснив старт та вивів на заплановану орбіту супутник «Чжунсін-26» (ChinaSat 26). Запуск було здійснено о 19:49 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-3Б» (Long March-3B, CZ-3B).

2 лютого Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) провела друге гаряче випробування двигуна LH2/LOX YF-90 тягою 220 тонн.

Китай у неділю успішно запустив у космос 14 нових супутників за допомогою ракети-носія Long March-2D Y71 («Чанчжен-2Г»). Запуск нових супутників, у тому числі «Цилу-2» та «Цилу-3», був здійснений об 11:14 за пекінським часом з космодрому Тайюань у провінції Шаньсі (Північний Китай). Усі супутники вивели на задані орбіти.

Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила 13 січня 2023 року ракету-носій «Чанчжен-2Г» (Long March 2D) з трьома супутниками на борту. Запуск відбувся зі Стартової зони 4 (SLS-1 / 921) космодрому Цзюцюань о 15:00 за пекінським часом.

Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила 12 січня 2023 року ракету-носій «Чанчжен-2C» (Long March 2C / YZ-1S). Тип корисного навантаження — телекомунікаційний спутник APSTAR-6E. Старт відбувся зі Стартового комплексу 3 (LC-3) Центру запуску супутників Січан.

Вікно запуску для запуску супутника ракетою-носієм «Чанчжен-7а» (Long Marсh 7A Y4) звужено з 21:50 8 січня  до 01:15 9 січня. Старт з космодрому LC-201 Центру запуску супутників Веньчан.

Китай у четвер 29 грудня успішно вивів на задану орбіту експериментальний супутник «Шиянь-10 02» (Shiyan-10 02). Запуск космічного апарату було здійснено о 12:43 за пекінським часом із космодрому Січан на південному заході Китаю за допомогою ракети-носія «Чанчжен-3Б» (CZ-3B або Long March-3B).

Знову Китай запускає у космос супутник. У вівторок із космодрому Тайюань на півночі Китаю о 15:37 за пекінським часом ракетою-носієм «Чанчжен-4Б» (CZ-4B або Long March-4B) відправлено у космос на задану орбіту супутник дистанційного зондування Землі високої роздільної здатності «Гаофень-11 04» (Gaofen-11 04).

У п'ятницю 16 грудня ракета-носій «Чанчжен-11» («Великий похід-11») вивела на орбіту супутник «Шиянь-21», старт було здійснено о 14:17 за пекінським часом із космодрому Січан у Південно-Західному Китаї. Космічний апарат успішно вийшов на задану орбіту.

Китай успішно запустив і вивів на орбіту новий супутник дистанційного зондування з космодрому Січан, розташованого в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Супутник дистанційного зондування «Яогань-36» (Yaogan-36) був запущений за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» (Long March 2D) у четвер о 02:25 за пекінським часом. Космічний апарат успішно вийшов на заплановану орбіту.

У понеділок 12 грудня 2022 року Китай запустив два експериментальних супутника з космодрому Цзюцюань у Північно-Західному Китаї. Запуск космічних апаратів «Шиянь-20А» та «Шиянь-20Б», які призначені для випробувань нових технологій космічного моніторингу, відбувся о 16:22 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-4В» («Великий похід-4В»).

Новий китайський супутник дистанційного зондування був запущений з космодрому Тайюань на півночі Китаю о 02:31 п'ятниці за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» (Long March-2D). Космічний апарат успішно досяг заданої орбіти.

Стартувала у космос пілотована місія «Шеньчжоу-15» 29 листопада 2022 року з космодрому Цзюцюань (Північно-Західний Китай) о 23:08 за пекінським часом. Полетіли ракетою-носієм «Чанчжен-2F Y15» (Long March-2F Y15). На борту знаходяться три космонавти. Про це повідомила Канцелярія програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSА).

Запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-15» заплановано на вівторок о 23:08 за пекінським часом з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю, пише Сіньхуа. Космічний корабель завезе у космос трьох тайконавтів: Фей Цзюньлуна, Ден Цінміна та Чжан Лу. Командиром екіпажу призначено Фей Цзюньлуна, заявив помічник начальника CMSА Цзі Цімін на прес-конференції.

Китай сьогодні успішно запустив у космос новий супутник дистанційного зондування з космодрому Січан, що розташовано в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Супутник «Яогань-36» (Yaogan-36) був запущений за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2D» (Long March-2D) о 20:23 за пекінським часом. Космічний апарат успішно вийшов на заплановану орбіту.

Головний розробник місячної програми каже, що Китай працює над системою для забезпечення «довгострокових енергетичних потреб» місячної станції. Базова конфігурація станції включатиме посадковий модуль, хоппер, орбітальний апарат і лунохід, який буде заряджатися ядерною енергією.

Комбінація пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-15» і ракети-носія «Чанчжен-2F» (Великий похід-2F) була перевезена на стартовий майданчик у понеділок, повідомили в Канцелярії програми (CMSА). Об'єкти та обладнання на стартовому майданчику знаходяться у хорошому стані. Передстартові функціональні перевірки та спільні тести відбудуться відповідно до плану, додали в CMSА.

У той час як NASA США проводить запуск ракети-носія SLS з місією «Artemis I» з першим амбіційним польотом корабля Orion та, зрештою, посадкою екіпажу на Марс, Китай демонструє модель пілотованої ракети-носія нового покоління країни на 14-ій Китайській міжнародній авіаційній та аерокосмічній виставці в Чжухаї, що у південнокитайській провінції Гуандун.

У Китаї відбулися випробування двигуна для супер-ракети власного виробництва. За задумом, за допомогою двигуна YF-130 ракета буде здатна виводити на орбіту до 140 тонн корисного навантаження. Для порівняння, вага всіх модулів нової китайської орбітальної станції «Тяньгун» — 90 тонн. Тяга нового двигуна складає 500 тонн, що перевищує тягу російського РД-180 — найпотужнішого двигуна у світі зараз. Це також у 4 рази більше, ніж показник найпотужнішого китайського двигуна на сьогодні — 120 тонн.

Космічні сили США підтвердили в суботу, що 12 листопада ступінь китайської ракети розвалилася на висоті щонайменше 500 кілометрів над Землею, утворивши близько 50 нових шматків космічного сміття приблизно на тій же висоті, де працюють супутники SpaceX Starlink, і вище, де знаходиться орбіта МКС.

Китай успішно запустив у космос новий супутник дистанційного зондування сімейства «Яогань-34» з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю о 09:38 за пекінським часом у вівторок.

Як передає Сіньхуа, китайська космічна вантажівка «Тяньчжоу-5» готова стартувати з космодрому Веньчан, який розташовано у провінції Хайнань, у Південному Китаї. Запуск «Тяньчжоу-5» стане останнім цьогорічним стартом з цього космодрому.

Китайська аерокосмічна наукова корпорація (CASC) готує політ до своєї космічної станції Тяньгун-3 вантажного корабля Тяньчжоу-5 для поповнення запасів та доставки корисних вантажів. Запуск двоступеневої ракети Чанчжен-7 має стартувати з космодрому Веньчан на острові Хайнань орієнтовно 12 листопада 2022 року. Замовником є Китайське національне космічне управління (CNSA).

Як повідомляє Сіньхуа, 5 листопада о 19:50 з космодрому Січан у провінції Сичуань, що розташована у Південно-Західному Китаї, за допомогою ракети-носія «Чанчжен-3B» (або Long March-3B) успішно здійснено запуск супутника «Чжунсін-19». Супутник штатно вийшов на задану орбіту, відповідно, завдання із запуску було виконано.

Очікувалося, що величезний шматок китайського космічного сміття впаде на Землю 4 листопада, але ніхто точно не знає, де і коли він впаде. Це були уламки вагою 23 тони (21 метричну тону) основного ступеня ракети Чанчжен-5B, яка вивела на орбіту Землі 31 жовтня третій модуль для китайської космічної станції Tiangong.

Китай у понеділок за допомогою ракети-носія «Чанчжен-5B Y4» (Long March-5B Y4 або «Великий похід-5B Y4») запустив лабораторний модуль «Ментянь», що означає перехід на завершальну стадію будівництва китайської космічної станції «Тяньгун» («Небесний палац»).

Китайська аерокосмічна наукова корпорація (CASC) успішно запустила секретний супутник Шиянь-20В (Shiyan-20C) на низьку навколоземну орбіту. Чанчжен 2Г, запущений із місця 9401 (SLS-2) у Центрі запуску супутників Цзюцюань у Китаї, стартував о 9:01 ранку за місцевим часом (01:01 UTC) 29 жовтня.

Зібраний блок лабораторного модуля «Ментянь» китайської космічної станції та ракети-носія «Чанчжен-5B Y4» (Long March-5B Y4) було доставлено ​​в зону запуску космодрому Веньчан в острівній провінції Хайнань, повідомили у Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSА) у вівторок.

Китай успішно запуляв у космос новий супутник дистанційного зондування «Yaogan-36» з космодрому Січан, що в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Стартував за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» («Long March 2D») у суботу 15 жовтня 2022 року о 03:12 за пекінським часом. Космічний апарат успішно вийшов на заплановану орбіту.

Китай рано вранці в четвер запустив новий супутник з космодрому Тайюань в провінції Шаньсі у Північному Китаї. В основному, супутник буде використовуватися для оперативного дистанційного зондування з метою попередження стихійних лих, управління надзвичайними ситуаціями та моніторингу довкілля.

11 жовтня 2022 року ракету-носій «Чанчжен-7 Y6» (Великий похід-7 Y6), якою запустять в космос китайський вантажний корабель «Тяньчжоу-5», у вівторок доставили ​​на космодром Веньчан у острівній провінції Хайнань у південному Китаї.

У неділю 9 жовтня о 07:43 за пекінським часом Китай провів успішний запуск обсерваторії космічного базування для дослідження Сонця Advanced Space-based Solar Observatory (ASO-S). Стартували з космодрому Цзюцюань у північно-західій провінції країни. Пишуть, що це новий етап для Китаю на шляху розкриття секретів Сонця. Обсерваторію названо «Куафу-1» на честь велетня з китайської міфології, який невпинно ганявся за Сонцем.

Запуск був успішним. Два експериментальні супутники CentiSpace-S5/S6, оснащені системою посилення супутникової навігації LEO, стартували о 21:10 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-11» («Великий похід-11»), після чого успішно вийшли на задану орбіту.

Сьогодні о 21:38 за пекінським часом Китай запустив у космос супутник дистанційного зондування «Яогань-36». Апарат був запущений за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Д» (Long March 2D) з космодрому Січан у провінції Сичуань у Південно-Західному Китаї та успішно вийшов на задану орбіту.

Ще три нові китайські супутники у вівторок були запущені в космос за допомогою ракети-носія «Чанчжен-6» (Великий похід-6).