Ракети Long March («Великий похід» або «Чанчжен») — це сімейство китайських одноразових ракет. Серія ракет Чанчжен здійснила понад 450 запусків, включаючи місії на низьку навколоземну орбіту, сонячно-синхронну орбіту, геостаціонарну перехідну орбіту та перехідну орбіту Земля-Місяць.
Вперше 24 квітня 1970 року Китай використав ракету Long March 1 для запуску свого першого супутника Dong Fang Hong 1 на низьку навколоземну орбіту, ставши п’ятою країною, яка досягла самостійного запуску. Ранні запуски мали суперечливу історію, зосереджуючись на запуску китайських супутників. Long March 1 був швидко замінений сімейством пускових установок Long March 2.
Ракета має багато різних модифікацій.
В даний час триває розробка ракет Long March 9 та Long March 10. LM-9 — концепція надважкої ракети-носія, запропонованої в 2018 році у рамках підготовки до висадки на Місяць десь у 2030-х роках. LM-10 розробляється для пілотованих місій на Місяць. Станом на 2022 рік перший політ цієї ракети заплановано на 2027 рік.
Як передає Сіньхуа, китайська космічна вантажівка «Тяньчжоу-5» готова стартувати з космодрому Веньчан, який розташовано у провінції Хайнань, у Південному Китаї. Запуск «Тяньчжоу-5» стане останнім цьогорічним стартом з цього космодрому.
Китайська аерокосмічна наукова корпорація (CASC) готує політ до своєї космічної станції Тяньгун-3 вантажного корабля Тяньчжоу-5 для поповнення запасів та доставки корисних вантажів. Запуск двоступеневої ракети Чанчжен-7 має стартувати з космодрому Веньчан на острові Хайнань орієнтовно 12 листопада 2022 року. Замовником є Китайське національне космічне управління (CNSA).
Як повідомляє Сіньхуа, 5 листопада о 19:50 з космодрому Січан у провінції Сичуань, що розташована у Південно-Західному Китаї, за допомогою ракети-носія «Чанчжен-3B» (або Long March-3B) успішно здійснено запуск супутника «Чжунсін-19». Супутник штатно вийшов на задану орбіту, відповідно, завдання із запуску було виконано.
Очікувалося, що величезний шматок китайського космічного сміття впаде на Землю 4 листопада, але ніхто точно не знає, де і коли він впаде. Це були уламки вагою 23 тони (21 метричну тону) основного ступеня ракети Чанчжен-5B, яка вивела на орбіту Землі 31 жовтня третій модуль для китайської космічної станції Tiangong.
Китай у понеділок за допомогою ракети-носія «Чанчжен-5B Y4» (Long March-5B Y4 або «Великий похід-5B Y4») запустив лабораторний модуль «Ментянь», що означає перехід на завершальну стадію будівництва китайської космічної станції «Тяньгун» («Небесний палац»).
Китайська аерокосмічна наукова корпорація (CASC) успішно запустила секретний супутник Шиянь-20В (Shiyan-20C) на низьку навколоземну орбіту. Чанчжен 2Г, запущений із місця 9401 (SLS-2) у Центрі запуску супутників Цзюцюань у Китаї, стартував о 9:01 ранку за місцевим часом (01:01 UTC) 29 жовтня.
Зібраний блок лабораторного модуля «Ментянь» китайської космічної станції та ракети-носія «Чанчжен-5B Y4» (Long March-5B Y4) було доставлено в зону запуску космодрому Веньчан в острівній провінції Хайнань, повідомили у Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSА) у вівторок.
Китай успішно запуляв у космос новий супутник дистанційного зондування «Yaogan-36» з космодрому Січан, що в провінції Сичуань на південному заході Китаю. Стартував за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Г» («Long March 2D») у суботу 15 жовтня 2022 року о 03:12 за пекінським часом. Космічний апарат успішно вийшов на заплановану орбіту.
Китай рано вранці в четвер запустив новий супутник з космодрому Тайюань в провінції Шаньсі у Північному Китаї. В основному, супутник буде використовуватися для оперативного дистанційного зондування з метою попередження стихійних лих, управління надзвичайними ситуаціями та моніторингу довкілля.
11 жовтня 2022 року ракету-носій «Чанчжен-7 Y6» (Великий похід-7 Y6), якою запустять в космос китайський вантажний корабель «Тяньчжоу-5», у вівторок доставили на космодром Веньчан у острівній провінції Хайнань у південному Китаї.
У неділю 9 жовтня о 07:43 за пекінським часом Китай провів успішний запуск обсерваторії космічного базування для дослідження Сонця Advanced Space-based Solar Observatory (ASO-S). Стартували з космодрому Цзюцюань у північно-західій провінції країни. Пишуть, що це новий етап для Китаю на шляху розкриття секретів Сонця. Обсерваторію названо «Куафу-1» на честь велетня з китайської міфології, який невпинно ганявся за Сонцем.
Запуск був успішним. Два експериментальні супутники CentiSpace-S5/S6, оснащені системою посилення супутникової навігації LEO, стартували о 21:10 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-11» («Великий похід-11»), після чого успішно вийшли на задану орбіту.
Сьогодні о 21:38 за пекінським часом Китай запустив у космос супутник дистанційного зондування «Яогань-36». Апарат був запущений за допомогою ракети-носія «Чанчжен-2Д» (Long March 2D) з космодрому Січан у провінції Сичуань у Південно-Західному Китаї та успішно вийшов на задану орбіту.
Ще три нові китайські супутники у вівторок були запущені в космос за допомогою ракети-носія «Чанчжен-6» (Великий похід-6).
