8 жовтня — дата, на яку припадає кілька помітних подій в історії космонавтики. У різні роки цього дня розпочиналася організаційна робота над першою американською пілотованою програмою, ухвалювалися важливі рішення для Apollo, завершувалася багаторічна місія біля Венери, а також відбувалися запуски й аварії космічних апаратів, що вплинули на подальший розвиток галузі.
1958 — початок роботи Space Task Group
Лише через тиждень після початку роботи NASA у жовтні 1958 року США зробили перший практичний крок до відправлення людини в космос. 7 жовтня адміністратор NASA Т. Кейт Гленнан схвалив проєкт пілотованого космічного корабля, а 8 жовтня неформально сформував у дослідницькому центрі Ленглі спеціальну групу для його реалізації.
Ця структура отримала назву Space Task Group. Офіційно її сформували 5 листопада під керівництвом Роберта Гілрута. Саме вона згодом займалася створенням першого американського пілотованого космічного корабля, підготовкою астронавтів та організацією перших польотів.
Назва Project Mercury з'явилася дещо пізніше — NASA офіційно присвоїла її програмі 26 листопада 1958 року. Менш ніж за три роки Алан Шепард здійснив перший американський пілотований космічний політ.
1963 — Джозеф Ші очолив програму космічного корабля Apollo
8 жовтня 1963 року NASA оголосила про призначення Джозефа Ші керівником Apollo Spacecraft Program Office — підрозділу, який відповідав за розробку космічного корабля Apollo. Формально він обійняв посаду 22 жовтня.
Ші став одним із ключових керівників ранньої програми Apollo. У його віданні були питання розробки та випробувань командного і службового модулів, які мали доставити астронавтів до Місяця та повернути їх на Землю.
Ші керував проєктом і під час найтяжчої кризи — пожежі під час наземного випробування екіпажу Apollo 1 у січні 1967 року. Після трагедії NASA провела масштабну реорганізацію: у квітні Ші перевели до штаб-квартири NASA на посаду заступника керівника програми пілотованих польотів, а керівником Apollo Spacecraft Program Office став Джордж Лоу. У серпні 1967 року Ші залишив NASA.
1992 — завершилася місія Pioneer Venus
8 жовтня 1992 року завершилася місія космічного апарата Pioneer Venus 1. Він пропрацював біля Венери майже 14 років — значно довше за початково заплановані вісім місяців.
Зонд Pioneer Venus 1 став першим американським апаратом, який вийшов на орбіту Венери. Він досліджував атмосферу планети, її магнітне поле та поверхню, а бортовий радар дозволив скласти карту більшої частини доступної для спостережень поверхні.
За час роботи апарат дослідив близько 93% поверхні у своєму основному діапазоні спостережень. В останні місяці його орбіта поступово знижувалася через витрачання палива. 8 жовтня паливо закінчилося, після чого апарат увійшов в атмосферу Венери та згорів.
2005 — втрата супутника CryoSat
8 жовтня 2005 року Європа втратила супутник CryoSat, призначений для вивчення змін товщини полярного льоду. Апарат запускався з космодрому Плесецьк російською ракетою-носієм «Рокот».
Перший ступінь відпрацював штатно, а другий ступінь продовжував працювати нормально до моменту, коли мав отримати команду на вимкнення двигуна. Однак команда не надійшла, і двигун продовжив роботу до повного витрачання палива. У результаті не відбулося розділення другого ступеня та верхнього ступеня, а зв'язка з космічним апаратом впала у Північний Льодовитий океан.
Попри втрату апарата, ESA вирішила продовжити проєкт. У 2010 році на орбіту вивели CryoSat-2, який успішно замінив втрачений супутник і продовжив вимірювання полярного льоду.
2012 — перший контрактний вантажний політ SpaceX до МКС
8 жовтня 2012 року о 00:35 за всесвітнім часом ракета Falcon 9 вивела на орбіту космічний корабель Dragon. Це був політ CRS-1 — перша із серії контрактних вантажних місій SpaceX до Міжнародної космічної станції.
Вантажний корабель Dragon доставив на МКС близько 400 кг вантажів, зокрема обладнання для станції, продукти для екіпажу та наукові експерименти. Після завершення місії корабель мав не лише доставити вантаж на станцію, а й повернути частину обладнання та результати експериментів на Землю.
CRS-1 став важливим етапом переходу до комерційного доставлення вантажів на орбіту. Після завершення програми Space Shuttle приватні космічні системи почали перебирати на себе значну частину транспортних завдань для Міжнародної космічної станції.
