Яскраві та темні смуги, що вкривають схили Марса, десятиліттями залишалися однією з найцікавіших загадок планетології. Ці видовжені структури, схожі на сліди від гігантського віника, були вперше виявлені ще у 1970-х роках на знімках орбітальних апаратів Viking. Відтоді вчені сперечалися про те, як саме вони формуються та чи пов'язані з наявністю води на Червоній планеті.
Нові дані, отримані за допомогою апарата ExoMars Trace Gas Orbiter Європейського космічного агентства, а також орбітальних місій NASA, дозволили поставити крапку у цьому багаторічному науковому суперечці. Дослідження, проведене вченими з Університету Берна та Brown University та опубліковане в журналі Nature Communications, показує: походження цих смуг пов'язане не з рідкою водою, а з сухими процесами, викликаними пилом та вітром.
Що являють собою загадкові смуги на Марсі
Смуги на схилах Марса можуть простягатися на сотні метрів. Вони з'являються раптово, змінюють яскравість і колір, а потім зникають — іноді за лічені місяці, а іноді зберігаючись роками. Цікаво, що їхня активність залежить від сезону та спостерігається в різних півкулях планети.
Довгий час вважалося, що ці утворення можуть бути результатом стікання солоної води або розсолів, які здатні короткочасно залишатися в рідкому стані навіть за низьких температур. Така гіпотеза підживлювала надії на існування локальних зон придатності для життя на Марсі.
Машинне навчання проти гіпотези про воду
Щоб розібратися в природі цих утворень, вчені застосували алгоритми машинного навчання, проаналізувавши понад 86 000 знімків з орбітального апарату Mars Reconnaissance Orbiter (MRO). У результаті була створена наймасштабніша на сьогодні глобальна карта, що включає майже 500 000 смугастих структур по всій поверхні Марса.
Додатково використовувалися дані високороздільних камер HiRISE (NASA) та CaSSIS на борту ExoMars Trace Gas Orbiter, що дозволило детально вивчити колір, структуру та еволюцію цих об'єктів у часі.
Аналіз сотень тисяч випадків показав відсутність будь-яких ознак, що вказують на участь води. Це стало ключовим аргументом на користь сухого походження марсіанських смуг.
Як формуються смуги без участі води
Відповідно до висновків дослідження, смуги виникають, коли тонкі шари дрібнодисперсного пилу раптово зісковзують з крутих схилів. Запускати цей процес можуть різні фактори: падіння каменів, мікрометеоритні удари або пориви вітру, що створюють ударні хвилі та вібрації.
На зображеннях, отриманих CaSSIS, контраст спеціально посилюється за рахунок перерахунку яскравості в кожному кольоровому каналі, щоб ці структури були помітнішими для аналізу.
Чому це відкриття важливе
Відмова від «водної» гіпотези суттєво змінює уявлення про сучасну активність Марса та знижує ймовірність існування рідкої води на його поверхні в наші дні. Це має пряме значення для планування майбутніх місій та оцінки біологічного потенціалу планети.
Апарат ExoMars Trace Gas Orbiter продовжує спостереження за Марсом, становлячи найповнішу картину складу його атмосфери та допомагаючи шукати сліди води в минулому. Розуміння того, як і коли вода існувала на Марсі, залишається однією з ключових цілей програми ExoMars та досліджень ESA в цілому.
