Amalia, тестова модель марсохода, близнюк ровера ESA Rosalind Franklin, знову стала на колеса та пробурила 1,7 метра в «марсіанському» ґрунті в Італії – приблизно у 25 разів глибше, ніж будь-який інший марсохід, який коли-небудь пробував це робити на Марсі. Марсохід також зібрав зразки для аналізу під пильним оком європейських наукових груп.
Це був третій успішний глибокий буровий тест на Землі для Європейської лабораторії на колесах, операція, яка має вирішальне значення для відповіді на питання, чи було чи є життя на Червоній планеті.
Минув рік після того, як запуск місії ровера було призупинено, а потім скасовано, але робота команд ExoMars у Європі не припиняється. Марсохід «Розалінда Франклін», який полетить на Марс, терпляче чекає в ультрачистій кімнаті Thales Alenia Space в Турині, Італія, поки ESA разом з міжнародними та промисловими партнерами змінює форму місії ExoMars Rosalind Franklin з новими європейськими елементами та орієнтовною датою старту подорожі на Марс у 2028 році.
А в цей час тестовий ровер-близнюк Амалія повністю демонструє те, що Розалінда робитиме на Марсі. Інженери використали марсохід Amalia на симуляторі рельєфу Марса на території ALTEC у пошуках місця для буріння.
Амалія не поспішаючи сверлила колодязь, заповнений ґрунтом — м’яким кремнеземом на поверхні, а потім шарами піску та дрібного вулканічного ґрунту — усе це нагадувало умови, з якими Розалінда може зустрітися під марсіанською поверхнею. Вчені хочуть проникнути дуже глибоко у поверхню Марсу, щоб отримати доступ до добре збереженого органічного матеріалу віком чотири мільярди років, коли умови на поверхні Марса були більше схожі на ті, що були на Землі, і коли на цій території могли бути мікроорганізми. Тому створили максимально схожі до марсіанських умови для буріння, імітуючи структуру ґрунту Червоної планети.
Рекорд найглибшої глибини, якої досягнув бур будь-якого з роверів, на сьогоднішній день на Червоній планеті, становить 7,1 см, і наразі він належить марсоходу NASA Perseverance.
Випробування в Турині з Амалією було визнано успішним, коли на четвертий день дриль отримав зразок у формі гранули приблизно 1 см у діаметрі та доставив його до лабораторії, яка знаходиться в череві ровера. Там зразок буде подрібнено у порошок, який буде досліджуватися прямо всередині ровера.
У всій операції допомагали очі ровера — набір панорамних камер, відомий як PanCam, використовував свою камеру високої роздільної здатності для детального вивчення текстури гірських порід і розміру зерна в кольорі. На Марсі ця потужна камера допоможе досліджувати дуже дрібні деталі в оголеннях, скелях і ґрунті на відстані, знаходити найбільш перспективні місця для буріння, а потім робити зображення високої роздільної здатності зразків, що знаходяться у тримачі механізму передачі зразків керна, перш ніж їх відправлять до лабораторії марсохода.
У той же час система Close-Up Imager, CLUPI, встановлена на ззовні самої бурової установки, забезпечить детальний огляд купи хвостів ґрунту, що виникла під час буріння.
Надійне отримання глибоких зразків, які збереглися від жорсткого радіаційного середовища на поверхні, є ключовим для головної наукової мети ExoMars: дослідити хімічний склад ґрунту, а разом з ним і знайти можливі ознаки життя.
Бур розробила італійська компанія Leonardo, а Thales Alenia Space є головним підрядником ExoMars.
