ТАСС повідомляє, що ракета з космічним апаратом EMKA-3 стартувала о 22:55 у штатному режимі. Супутник «Космос-2560» запущено на користь Міноборони РФ з космодрому Плесецьк в Архангельській області та успішно виведено на цільову орбіту, повідомили в неділю в міністерстві.
Росіяни пишуть, що «Космос-2560» запущено бойовими розрахунками космічних військ ВКС, у розрахунковий час виведено на цільову орбіту та прийнято на супровід наземними засобами Міноборони Росії. Там уточнили, що із супутником підтримується стійкий телеметричний зв'язок, його бортові системи функціонують нормально.
Про проект «Ангара»
Російський проект зі створення уніфікованих ракет-носіїв легкого та важкого класів. Вони призначені для запуску різних космічних апаратів: супутників, кораблів, автоматичних міжпланетних станцій.
У 1992–1994 роках за результатами проведення конкурсу на створення перспективного космічного носія, було відібрано Державний космічний науково-виробничий центр ім. М. В. Хрунічєва (ДКНВЦ, Москва). ДКНВЦ запропонував проект «Ангара», який передбачав створення універсальних ракет від легкого до тяжкого класу. Крім того, у носіях «Ангара» передбачалося використовувати екологічно чисте паливо на основі гасу.
Офіційно проект стартував указом тодішнього президента РФ Бориса Єльцина від 6 січня 1995 року. Замовниками були Міноборони РФ та Російське космічне агентство (згодом «Роскосмос»). ДКНВЦ став головним розробником.
Роботи з проекту у 90-ті роки фактично не велися через недофінансування, вони відновилися у 2000-ті роки.
Для проведення випробувань обрали космодром Плесецьк в Архангельській області, де й збудували стартовий комплекс. За різними даними, будівництво першого льотного екземпляра важкої ракети «Ангара-А5.1Л» коштувало приблизно 3,4 млрд рублів. Вартість легкої «Ангари-1.2» на початок червня 2019 року оцінювалася в 2,28 млрд рублів. У фінансовій звітності ДКНПЦ за 2019 рік повідомлялося, що собівартість «Ангари» до 2024 року буде знижена з 7 до 4 млрд. рублів. У червні 2020 року в прес-службі Роскосмосу повідомили, що ДКНВЦ виготовить у рамках дослідно-конструкторських робіт кілька носіїв «Ангара» за ціною менше 5 млрд рублів за одну ракету (для порівняння: приблизно стільки ж коштує виготовлення двох важких «Протонів-М»).
Модифікації Ангари
- Легкий варіант «Ангара-1.2».
- Середній варіант «Ангара-A3» (відмовилися у зв'язку з початком робіт з розробки носія «Союз-5» («Іртиш»).
- Тяжкий варіант «Ангара-A5».
Тяжка ракета має також версію «Ангара-А5В» з киснево-водневим верхнім ступенем, призначену для пусків з нового космодрому Східний в Амурській області.
Конструктивні особливості
Під час розробки «Ангари» вперше за основу було взято модульний принцип. Ракети збираються із стандартних блоків-модулів із високим ступенем взаємозамінності. Основа носія — універсальний ракетний модуль (УРМ), що є конструкцією з рухового відсіку і баків окислювача і пального. У першому та другому ступенях «Ангари» застосовується УРМ-1, у верхньому ступені ракети — УРМ-2. Кількість ракетних модулів у складі першого ступеня визначає вантажопідйомність ракети.
Роботу універсальних ракетних модулів забезпечують двигуни, що використовують екологічно безпечні компоненти палива: гас та рідкий кисень (окислювач). УРМ-1 оснащується двигунами РД-191, УРМ-2 – РД-0124А.
Орієнтовні характеристики «Ангари-1.2» та «Ангари-А5»
| Базовий варіант | Ангара-1.2 | Ангара-А5 |
|---|---|---|
| Кількість ступенів | 2 | 3 |
| УРМ | 2 | 6 |
| Висота | ~41,5 м | 55,4 м |
| Стартова маса | 171 т | 773 т |
| Вантажопідйомність | 3,5 т | 24-24,5 т |
Додатково у важкому варіанті ракети-носія передбачається застосування розгінних блоків розробки ДКНВЦ «Бриз-М» (експлуатується з 1999 року) та перспективного киснево-водневого важкого класу. Також планується застосування розгінного блоку типу ДМ із киснево-вуглеводневим двигуном «Персей», розробленого корпорацією «Енергія» ім. С. П. Корольова.
Статистика пусків
- 9 липня 2014 року з Плесецька у легкому варіанті. «Ангара-1.2ПП» — несерійний варіант носія для комплексного відпрацювання складових частин ракетного комплексу та підготовки до першого пуску важкої «Ангари-А5».
- 23 грудня 2014 року з Плесецька «Ангара-А5.1Л» тяжкого класу успішно вивела на орбіту заввишки 35,8 тис. км двотонний макет супутника.
- 14 грудня 2020 року з Плесецька «Ангара-А5.2Л» стартонула з габаритно-масовим макетом корисного навантаження (2,4 тони).
- 27 грудня 2021 року з Плесецька третій випробувальний пуск важкої Ангари-А5 з розгінним блоком «Персей» і габаритно-масовим макетом корисного навантаження.
- 29 квітня 2022 року з Плесецька старт легкої ракети «Ангари-1.2».
Серійне виробництво всіх ракет «Ангара», включаючи складання та випробування, планується розпочати в Омську у 2023 році. 16 квітня 2022 року гендиректор Роскосмосу Дмитро Рогозін повідомив, що у 2024 році зможуть випускати вісім ракет «Ангара-А5» та дві «Ангари-1.2» на рік.
