6 квітня та в ніч на 7 квітня 2026 року за київським часом космічна історія була переписана. Чотири астронавти зі США та Канади, перебуваючи на борту космічного корабля Orion, стали людьми, які відлетіли на найвіддаленішу точку від Землі в історії космічних досліджень.
Космічний корабель Orion «Integrity» досяг своєї максимальної дистанції від Землі о 19:02 за східним часом (EDT) або о 02:02 ночі 7 квітня за Києвом, зафіксувавши позначку у 406 771 кілометр. Це сталося лише за дві хвилини після того, як корабель здійснив максимальне зближення з місячною поверхнею на відстані 6 545 кілометрів.
Проте головний рекорд було подолано ще ввечері 6 квітня. О 20:56 за київським часом екіпаж офіційно залишив позаду показник місії Apollo 13, встановлений 56 років тому (400 171 км). «Перевершуючи рекордну відстань, на яку будь-коли відлітала людина від планети Земля, ми робимо це на знак пошани до надзвичайних зусиль та подвигів наших попередників», — заявив астронавт Канадського космічного агентства (CSA) Джеремі Гансен одразу після подолання історичної межі.
Привітання від Джима Ловелла
Ранок екіпажу — Ріда Вайзмена, Віктора Гловера, Крістіни Кук та Джеремі Гансена — розпочався з особливого аудіоповідомлення. До них звернувся покійний Джим Ловелл, командир Apollo 13 та учасник місії Apollo 8 (першого пілотованого польоту до Місяця у 1968 році). Ловелл записав це звернення за кілька місяців до своєї смерті у серпні 2025 року у віці 97 років.
«Ласкаво просимо до мого старого району», — пролунав голос легенди. «Я пишаюся тим, що передаю цю естафету вам, поки ви огинаєте Місяць».
Спалахи та затемнення в реальному часі
Протягом наступних кількох годин астронавти проводили інтенсивні спостереження за місячною поверхнею. Використовуючи камери та власні очі, вони передавали в Центр управління польотами дані про колір, яскравість та текстуру ландшафту. Камери, встановлені на сонячних панелях Orion, транслювали живі зображення на Землю в режимі реального часу.
Хвилюючий момент настав, коли Orion зайшов за зворотний бік супутника, що спричинило планову втрату зв'язку на 40 хвилин. Найцікавіший етап розпочався, коли Orion увійшов у зону сонячного затемнення (з ракурсу корабля Місяць закрив собою Сонце). У повній темряві екіпаж зафіксував унікальне явище: удари метеороїдів об поверхню Місяця.
«Ми щойно бачили три спалахи від ударів», — повідомив Рід Вайзмен. За мить був зафіксований і четвертий спалах. Наукова група в Х'юстоні зустріла цю новину вигуками радості, адже такі спостереження в реальному часі є надзвичайно рідкісними та цінними для науки.
Пам'ять про Керролл
Політ мав і глибоко особисті, щемливі моменти. Джеремі Гансен оголосив про бажання екіпажу назвати два кратери в регіоні прольоту.
- Перший кратер отримав назву Integrity — на честь їхнього космічного корабля.
- Другий був названий Carroll, на честь покійної дружини командира Ріда Вайзмена.
«Кілька років тому ми розпочали цю подорож, і наша згуртована сім'я астронавтів втратила близьку людину. Це яскрава пляма на Місяці, і ми хочемо називати її Керролл», — сказав Вайзмен.
У центрі кабіни Orion четверо астронавтів, ледь стримуючи сльози, обійнялися. Місія Artemis II вкотре довела: космос — це не лише цифри та технології, це надія та пам'ять усього людства.
