Європейська рентгенівська космічна обсерваторія XMM-Newton провела унікальні спостереження міжзоряної комети 3I/ATLAS, зареєструвавши її випромінювання у м'якому рентгенівському діапазоні. Спостереження проводилися 3 грудня і тривали близько 20 годин, в момент, коли об'єкт знаходився на відстані приблизно 282–285 млн км від апарата.
Для зйомки використовувалася камера EPIC-pn — найчутливіший рентгенівський детектор на борту XMM-Newton. На отриманому зображенні комета чітко видна як джерело низькоенергетичного рентгенівського випромінювання: червоний колір вказує на рентгенівське сяйво комети, тоді як синій позначає області космічного простору з мінімальним рівнем випромінювання.
Вчені очікували виявити подібний ефект. Рентгенівське випромінювання виникає в результаті взаємодії газів, що викидаються кометою, із сонячним вітром. При зіткненні іонів сонячного вітру з молекулами води, вуглекислого газу або чадного газу відбувається процес, що супроводжується випромінюванням рентгенівських фотонів.
Особлива цінність рентгенівських спостережень полягає в їхній чутливості до таких газів, як молекулярний водень (H₂) і азот (N₂). Ці речовини практично недоступні для виявлення в оптичному та ультрафіолетовому діапазонах, включаючи спостереження телескопів Hubble, James Webb, SPHEREx чи місії JUICE. Таким чином, XMM-Newton дозволяє досліджувати хімічний склад комети з принципово іншого боку.
Інтерес до подібних спостережень посилюється на тлі дискусій навколо першого виявленого міжзоряного об'єкта — 1I/‘Оумуамуа, відкритого у 2017 році. Низка дослідницьких груп висловлювала припущення, що він міг складатися з екзотичних форм льоду, включаючи азотний або водневий лід. Хоча ‘Оумуамуа вже недоступний для детального вивчення, комета 3I/ATLAS надає нову можливість перевірити подібні гіпотези.
Рентгенівські дані XMM-Newton доповнять спостереження в інших діапазонах і допоможуть вченим точніше визначити походження та склад міжзоряного об'єкта, що вперше потрапив у поле зору відразу кількох сучасних обсерваторій.
