Індійська організація космічних досліджень (ISRO) готується до польоту на Венеру з місією Venus Orbiter Mission (VOM). Запуск космічного апарату заплановано попередньо на 29 березня 2028 року. Shukrayaan-1 (Шукраян-1), що в перекладі з санскриту означає «Венера», стане першою спробою Індії дослідити внутрішню планету Сонячної системи. Індійське космічне агентство оголосило, що космічному апарату знадобиться загалом 112 днів, щоб дістатися до Венери.
Для запуску зонда Shukrayaan-1 буде використана важка ракета-носій LVM-3 (Launch Vehicle Mark 3) ISRO, яка відправить космічний апарат у 112-денну подорож до Венери. Очікується, що орбітальний апарат досягне місця призначення 19 липня 2028 року, що повинно буде продемонструвати зростаючі можливості Індії в галузі міжпланетних досліджень. Бюджет місії Venus Orbiter становить близько 150 мільйонів доларів.
Мета VOM — вивчити атмосферу, поверхню і геологічні особливості Венери за допомогою комплексу складних наукових приладів. Серед основних завдань місії — вивчення складу атмосфери, характеристик поверхні та можливої вулканічної або сейсмічної активності планети. Місія Venus Orbiter є спільною роботою, в якій беруть участь такі країни, як Росія, Франція, Швеція і Німеччина.
На борту космічного апарата буде цілий комплекс новітніх приладів, включно з радаром із синтезованою апертурою, інфрачервоною та ультрафіолетовою камерами, а також датчиками для вивчення іоносфери Венери. Ці інструменти допоможуть вченим розгадати таємниці щільної, багатої вуглекислим газом атмосфери Венери і вивчити можливість існування активних вулканів на поверхні планети.
Що буде на борту Venus Orbiter Mission
Індійський зонд VOM буде оснащений комплексом наукових приладів, призначених для вивчення атмосфери, поверхні та плазмового середовища Венери.
- VSAR (Venus S-Band Synthetic Aperture Radar). Його мета — пошук активного вулканізму і складання карти Венери з високою роздільною здатністю, що дасть змогу отримати уявлення про топографію і властивості поверхні планети.
- VSEAM (Venus Surface Emissivity and Atmospheric Mapper). Цей гіперспектральний спектрометр вивчатиме поверхню й атмосферу Венери, приділяючи особливу увагу вулканічним вогнищам, структурі хмар і картуванню водяної пари.
- VTC (Venus Thermal Camera). Призначена для картування теплових випромінювань венеріанських хмар, що дасть змогу отримати найважливіші дані про динаміку атмосфери та особливості планетарного масштабу.
- VCMC (камера моніторингу хмар Венери). Ця камера, що працює в ультрафіолетовому і видимому діапазонах хвиль, фіксуватиме динаміку атмосферної циркуляції і вивчатиме хвильові явища і блискавки.
- LIVE (Lightning Instrument for Venus). LIVE виявить електричну активність в атмосфері Венери, проаналізує блискавки і викиди плазми.
- VASP (Venus Atmospheric Spectropolarimeter). Цей прилад досліджуватиме властивості хмар і глобальну циркуляцію.
- SPAV (Solar Occultation Photometry). SPAV виміряє вертикальний розподіл аерозолів і димки в мезосфері Венери.
- VNA (Venusian Neutrals Analyzer). Прилад для вивчення взаємодії між зарядженими частинками від Сонця і атмосферою Венери, наданий Шведським інститутом космічної фізики (IRF).
