31 січня в Китаї відбувся запуск ракети Long March 2С (Чанчжен 2С) зі стартового комплексу 94 (SLS-2) Центру запуску супутників Цзюцюань, найстарішого космодрому КНР, розташованого на північному заході країни в пустелі Гобі в провінції Ганьсу. Це 22-й орбітальний запуск у 2026 році.
Корисним навантаженням ракети став супутник дистанційного зондування Землі AlSat 3B, розроблений для Алжирського національного центру космічних технологій (CNTS). За наявними даними, апарат побудований китайськими підрядниками в рамках національної програми Алжиру з оновлення орбітального угруповання AlSat.
Нинішній запуск став 629-ю місією китайської серії ракет Long March.
Перший ступінь Long March 2C після відпрацювання падає в пустельному районі Китаю, а другий ступінь стає космічним сміттям. З часом відбувається її некерований сходження з орбіти. Більша частина ступеня згорає в щільних шарах атмосфери.
Що відомо про ракету Long March 2C
Long March 2C (LM-2C або Chang Zheng 2C, CZ-2C) — невелика орбітальна ракета-носій заввишки 42 м та діаметром 3,35 м. Її розроблено та виготовлено Китайською академією технологій ракет-носіїв (CALT). Перший запуск Long March 2C було здійснено 9 вересня 1982 року. Це двоступенева ракета-носій на паливі, що складається з тетраоксиду азоту та несиметричного диметилгідразину (гептил, НДМГ). Ракету-носій було створено на основі міжконтинентальної балістичної ракети DF-5.
На першому ступені ракети встановлено чотири двигуни відкритого циклу YF-20C. Другий ступінь працює на одному двигуні YF-24E з одним головним двигуном і чотирма установками, що підрулюють. Третій щабель Yuanzheng має один двигун YF-50D.
Загалом проведено приблизно 74 підтверджені запуски цієї ракети, серед яких був один невдалий у 2011 році.
У 2019 році на Long March 2C було додано аеродинамічні решітки, що допомагають спрямовувати падаючі ступені подалі від населених пунктів. Китай намагається впроваджувати багаторазові ракетні технології. Повідомляється, що під час запусків супутників Yaogan 30-09 та Yaogan 30-10 у 2021 році було випробувано систему спуску обтічників блоку корисного навантаження за допомогою парашутів, щоб покращити контроль над уламками, що приземлюються вглиб країни у потенційно населених районах.
