У Китаї 27 квітня 2025 року запустили ракету Long March 3B/E («Чанчжен-3Б») із новим супутником для ретрансляції даних і стеження серії «Тяньлянь». Старт відбувся зі стартового комплексу LC-2 Центру запусків супутників Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. Це 84-й орбітальний запуск у 2025 році.
Як повідомляють китайські ЗМІ, супутник «Тяньлянь-2-05» успішно виведено на геоперехідну орбіту. Надалі космічний апарат переміститься на геостаціонарну орбіту (GEO) на висоті близько 35 786 км над екватором. Новий супутник забезпечуватиме ретрансляцію даних, телеметрію, відстеження та управління для пілотованих кораблів і космічної станції «Тяньгун». Його також використовуватимуть для комунікації зі супутниками на середніх і низьких орбітах, а також місіями із запуску.
Супутники «Тяньлянь» – ключовий елемент китайської космічної інфраструктури, що відіграє роль, аналогічну американській системі TDRSS (Tracking and Data Relay Satellite System). Завдяки розміщенню апаратів у різних точках GEO, система забезпечує майже безперервний зв'язок із «Тяньгуном» на орбіті.
Сьогоднішній запуск став 108-м запуском ракети-носія Long March 3B і 572-м запуском ракет-носіїв серії Long March. Це також 23-й запуск із Китаю у 2025 році.
Про ракету Long March 3B
Також відома як Chang Zheng 3B (Чанчжэн 3Б, CZ-3B або LM-3B), китайська триступенева орбітальна ракета-носій із чотирма бічними рідкопаливними ракетними прискорювачами, це найважчий варіант сімейства ракет Long March 3 і в основному використовується для розміщення супутників зв'язку на геосинхронних орбітах.
Покращена версія, Long March 3B/E або G2, була представлена у 2007 році, щоб збільшити вантажопідйомність ракети на геостаціонарній орбіті (GTO) та підняти важчі супутники зв'язку на геосинхронну орбіту. Перший політ ракети відбувся 13 травня 2007 року з нігерійським супутником NigComSat-1. Також ця ракета у 2013 році успішно запустила перший у Китаї місячний посадковий апарат Chang'e 3 та місяцехід Yutu.
