«Місячний ліхтарик» NASA успішно вийшов на зв'язок з диспетчерами місії. Дані показують, що він справний і всі системи працюють нормально. Веб-інструмент візуалізації NASA «Eyes on the Solar System» дозволяє прослідкувати за шляхом «Lunar Flashlight» до Місяця та його роботу у пошуках водяного льоду у найтемніших кратерах.
Після запуску в неділю 11 грудня зі станції космічних сил на мисі Канаверал у Флориді, приблизно через 53 хвилини після запуску, цей малий супутник був «звільнений» від свого диспенсера, щоб почати чотиримісячну подорож до Місяця для пошуку поверхневого водяного льоду в постійно затінених кратерах на Південному полюсі Місяця.
«Це був чудовий запуск, — сказав Джон Бейкер, керівник проекту Lunar Flashlight у Лабораторії реактивного руху НАСА в Південній Каліфорнії. «Вся команда радіє, що через кілька місяців цей маленький космічний корабель зробить великий вклад в науку».
Незважаючи на те, що Lunar Flashlight ніколи не повернеться на Землю, світ не упустив свій останній шанс побачити космічний корабель розміром з портфель. Відображена в чітких деталях цифрова 3D-версія SmallSat на сонячних батареях дебютувала в NASA Eyes on the Solar System, нещодавно оновленому інструменті візуалізації агентства.
3D-модель місячного ліхтарика NASA можна переглянути в повністю інтерактивному «Eyes on the Solar System», включаючи його подорож до Місяця та коли він досягає орбіти для пошуку поверхневого водяного льоду на Південному полюсі Місяця.
«Як тільки Lunar Flashlight досяг космосу, система «Eyes» почала стежити за ним, як і протягом усієї наукової місії», — сказав Джейсон Крейг, продюсер візуалізації JPL. «Система використовує реальні дані про траєкторію місії, тож у міру подорожі Lunar Flashlight ви можете точно бачити, де знаходиться маленький супутник».
3-D візуалізація космічного апарату є точною моделлю справжньої зонду. Перетягнувши пальцем або мишею, користувачі можуть змінити ракурс і побачити, де він знаходиться в космосі, чи то під час шляху до місячної орбіти, чи то коли він літає над поверхнею Місяця, збираючи наукові дані.
Наближатися до поверхні Місяця «Місячний ліхтарик» буде майже за прямолінійною енергоефективною гало-орбітою, яка дозволить апарату вийти на відстань лише 15 кілометрів над Південним полюсом Місяця та на 70 000 кілометрів у найвіддаленішій точці. На сьогоднішній день Лише один інший космічний корабель використовував цей тип орбіти: місія NASA Cislunar Autonomous Positioning System Technology Operations and Navigation Experiment (CAPSTONE), яка була запущена на початку цього року і яку також можна спостерігати в «Eyes on the Solar System».
Наука про місячний лід
Lunar Flashlight використовуватиме рефлектометр, оснащений чотирма лазерами, які випромінюють ближнє інфрачервоне світло з довжинами хвиль, які легко поглинаються поверхневим водним льодом. Це перший випадок, коли багатокольорові лазери будуть використані для пошуку льоду в цих темних областях на Місяці, які не бачили сонячного світла мільярди років. Якщо лазер потрапить на оголену скелю або реголіт (уламки скелі та пил), світло відіб'ється назад до космічного корабля. Але якщо ціль поглинає світло, це буде свідчити про наявність водяного льоду. Чим більше поглинання, тим більше може бути льоду.
Наукові дані, зібрані місією, порівнятимуть із спостереженнями, зробленими іншими місячними місіями, щоб допомогти виявити розподіл поверхневого водяного льоду на Місяці для потенційного використання майбутніми астронавтами.
Місячний ліхтарик використовуватиме новий вид «зеленого» палива, яке безпечніше для транспортування та зберігання, ніж зазвичай використовувані в космосі палива, такі як гідразин. «Місячний ліхтарик» стане першим міжпланетним космічним кораблем, який використовуватиме це паливо, і одна з головних цілей місії — продемонструвати цю технологію для майбутнього використання. Перед цим паливо було успішно випробувано під час попередньої демонстраційної місії NASA на навколоземній орбіті.
Детальніше про місію
«Місячний ліхтарик» було запущено ракетою SpaceX Falcon 9 разом із HAKUTO-R Mission 1. Місією керує підрозділ Caltech у Пасадені для NASA JPL. Барбара Коен, головний дослідник місії, працює в Центрі космічних польотів імені Годдарда НАСА в Грінбелті, штат Меріленд. Наукова команда Lunar Flashlight розподілена між кількома установами, включаючи Годдард, Каліфорнійський університет, Лос-Анджелес, Лабораторію прикладної фізики Університету Джона Гопкінса та Університет Колорадо.
Рухова система Lunar Flashlight була розроблена Центром космічних польотів імені Маршалла НАСА в Хантсвіллі, штат Алабама, за підтримки розробки та інтеграції Georgia Tech. Дослідницька програма інновацій для малого бізнесу NASA фінансувала розробку компонентів декількома малими підприємствами. Науково-дослідна лабораторія ВПС США також зробила фінансовий внесок у розробку силової установки Lunar Flashlight. «Місячний ліхтарик» фінансується Технологічною програмою малих космічних кораблів у рамках Управління місії космічних технологій NASA.
