Європейський орбітальний апарат Mars Express передав новий знімок Марса, який одразу привернув увагу незвичним виглядом дюн у кратері Кайзер. Вони виглядають так, ніби вирізані з металу: темні, блискучі хвилі піску тягнуться на багато кілометрів.
Фотографія, отримана камерою високої роздільної здатності HRSC, зафіксувала район Землі Ноя (Noachis Terra) — найдавніші південні високогір'я Марса. Цей регіон вважається одним із найдавніших на Марсі й зазнає астероїдного бомбардування вже понад 4 мільярди років, а його поверхня й досі зберігає численні сліди цих зіткнень. Сам кратер Кайзер має близько 180 км у поперечнику й має глибину близько двох кілометрів.
Чому дюни виглядають як метал
Секрет блиску — в інеї. Тонкий шар сезонного інею на південних схилах дюн відбиває світло, створюючи ілюзію металевої поверхні. Самі дюни сягають висоти понад 100 метрів і утворені базальтовим піском, багатим на піроксен і олівін.
Тут трапляються два типи дюн:
-
Бархани — серпоподібні, найпоширеніші на Марсі (і на Землі — у Сахарі та Намібі).
-
Поперечні дюни — витягнуті паралельні гряди.
Вітри на Марсі дмуть переважно із заходу, формуючи ці піщані хвилі. Пісок постійно рухається, і дюни повільно змінюють форму.
Сліди води — і сухі обвали
На знімку видно не лише вітрові форми. Там, де вітер здув верхні шари ґрунту, оголилися світлі глинисті породи — вони вважаються свідченням того, що в далекому минулому тут була рідка вода. Крім того, на крутих схилах кратерів помітні яри. Частина з них, імовірно, утворилася внаслідок сухих обвалів, однак походження інших може бути пов'язане з таненням льоду або рухом підземних вод.
Кратер Кайзер давно вважається одним із найцікавіших районів Марса для вивчення еолових процесів — змін поверхні під дією вітру. Нові знімки Mars Express допомагають ученим краще зрозуміти, як формуються й еволюціонують марсіанські дюни, а також яку роль в історії планети відігравали вода, лід і кліматичні зміни.
Десятиліття відкриттів
Mars Express літає навколо Марса з 2003 року. За понад два десятиліття роботи апарат кардинально розширив наші знання про Червону планету, створивши одні з найдетальніших карт її поверхні та виявивши численні свідчення давньої води, вулканічної активності й льодових відкладів. Камера HRSC була розроблена й керується Німецьким аерокосмічним центром (DLR), а обробка даних ведеться у Вільному університеті Берліна.
