Марсохід NASA Curiosity готується до наступного етапу своєї подорожі — тривалого переходу до незвичайної геологічної формації під назвою boxwork. Ця структура, що нагадує павутину, являє собою мережу візерунків, що розтягнулася на багато кілометрів поверхнею Марса. Перед початком цього маршруту апарат залишить канал Гедіз Валліс, область, яка викликає у вчених безліч запитань. Одне з головних — як цей канал міг сформуватися в умовах, коли клімат на Марсі ставав сухішим. Ще одна загадка пов'язана з незвичайним полем білих сірчаних каменів, виявлених Curiosity влітку.
Перед відходом Curiosity сфотографував 360-градусну панораму каналу і прилеглих об'єктів, перш ніж наблизитися до його західного краю наприкінці вересня.
Основна мета марсохода — знаходити докази того, що в далекому минулому на Марсі існували умови, придатні для мікробного життя. Мільярди років тому на Червоній планеті були річки й озера, що робило її більш придатною для життя. Канал Гедіз Валліс, розташований біля підніжжя гори Шарп висотою 5 кілометрів, може допомогти реконструювати вигляд цієї місцевості в період, коли вода поступово зникала з Марса. Хоча верхні шари гори формувалися вже в суху епоху, канал вказує на те, що вода все ж іноді текла цими землями, свідчачи про короткочасні зміни клімату.
Вчені аналізують дані про процеси, які призвели до формування елементів каналу, таких як уламковий хребет, прозваний «Хребтом Піннакл». Його добре видно на свіжій панорамі, створеній марсоходом. Схоже, що сліди в каналі залишили річки, вологі селеві потоки і навіть сухі лавини. Зараз наукова команда працює над встановленням хронології цих подій, використовуючи спостереження Curiosity.Поле сірчаних каменів також викликає великий інтерес у дослідників. На знімках, зроблених орбітальним апаратом NASA Mars Reconnaissance Orbiter (MRO), ця зона виглядала як звичайна ділянка світлої місцевості. Однак, коли Curiosity досяг цього місця, він виявив, що камені занадто малі, щоб їх можна було розгледіти з орбіти. Вчених особливо здивувало, коли ровер випадково розколов один із каменів, виявивши всередині жовті кристали.
Інструменти марсохода підтвердили, що камені складаються з чистої сірки, що стало унікальною знахідкою для Марса. Однак причини утворення сірки поки залишаються загадкою. На Землі її часто пов'язують із вулканічною активністю або гарячими джерелами, але на горі Шарп таких ознак не знайдено.
«Ми вивчили це сірчане поле з усіх боків, сподіваючись знайти підказки про його походження. Зараз у нас безліч даних, які належить осмислити», — розповідає Ашвін Васавада, науковий співробітник місії Curiosity з Лабораторії реактивного руху NASA.
Незвичайна павутина на Марсі
Curiosity, який подолав близько 33 км з моменту посадки у 2012 році, рухається вздовж західного краю каналу Гедіз Валліс, фіксуючи додаткові панорами регіону перед переходом до структур boxwork.
З орбіти ці формації виглядають як павутиноподібні візерунки, які сформувалися, коли мінерали осідали в тріщинах порід, принесені останніми потоками води з гори Шарп. Після того як порода вивітрилася, залишилися тільки мінерали, які заповнили тріщини, утворивши характерні коробчасті структури.
На Землі такі утворення можна знайти на скелях або в печерах, проте марсіанські відрізняються своїм масштабом і часом формування — вони з'явилися в процесі зникнення води з поверхні планети. Площа цих структур становить від 10 до 20 кілометрів.
«Ці хребти включатимуть мінерали, які кристалізувалися під землею, де було тепліше і протікала солона рідка вода. Ранні земні мікроби могли виживати в подібному середовищі. Це робить це місце цікавим для дослідження», — пояснює Кірстен Зібах, дослідник з Університету Райса в Г'юстоні, який працює з даними Curiosity.
