Група вчених-соціологів з Університету Джорджа Мейсона (США) провела соціологічне дослідження і дійшла висновку, що для заснування та підтримки колонії на Марсі потрібно щонайменше 22 особи.
Створення людського поселення на Марсі – це складне інженерне завдання. У зв'язку з негостинним марсіанським середовищем важливо, щоб житло було самодостатнім. Крім видобутку ресурсів, таких як мінерали та вода, колонізатори залежатимуть від земних поставок і використовуватимуть технології, наприклад, для поділу марсіанської води на кисень і водень.
Окрім інженерних складнощів, майбутні колоністи зіткнуться з психологічними та поведінковими проблемами. Мета дослідження – вивчити та краще зрозуміти взаємодії між колоністами за допомогою спеціальної поведінкової моделі для визначення найважливіших аспектів при плануванні колонії та визначення мінімальної кількості колоністів для її стабільності. Дослідження ґрунтується на вже зібраних даних щодо поведінки людей у стресових ситуаціях, будь-то підводні човни, дослідження Арктики, МКС, війни, щоб визначити основні типи особистості. Вчені моделюють взаємодії на індивідуальному рівні, тоді як глобальні події, такі як аварії чи затримки з поповненням запасів Землі, впливають на колонію загалом.
Симуляції показали, що для довгострокової стабільності колонії на Марсі необхідно щонайменше 22 особи. Також було виявлено, що приємні особи мають більше шансів вижити. На відміну від інших досліджень, ми визначаємо, що стійке врегулювання можна досягти десятками, а не сотнями людей з різними особистісними типами.
Запропонована вченими модель пропонує попередній огляд необхідних умов створення стабільної гірничодобувної колонії на Марсі. Основна увага приділяється типу особистостей обраних колоністів і тому, як вони діють на Марсі протягом усього часу, використовуючи свої навички для видобутку корисних копалин та реагування на випадкові аварії. Стрес, викликаний нещасними випадками, а також взаємодією з іншими колоністами, вплине на психіку на людей. В цілому автори дослідження дійшли висновку, що поступливі типи особистості були оцінені як найбільш стійкі в довгостроковій перспективі, тоді як невротики показали найменшу здатність до адаптації.
Під час моделювання передбачалося, що колонія має стабільний доступний запас ядерної енергії та достатню кількість початкового повітря, води та їжі з достатнім поповненням запасів.
Такий комплексний системний підхід можна використовувати для розширення розуміння поведінки людини та уникнення необґрунтованих прогнозів надалі. Запропоноване дослідження може виявитися корисним для розуміння екологічних та демографічних умов, необхідних для сталого управління ресурсами в обмеженому середовищі людини.
