Пілотована місія Artemis II від NASA успішно проходить початкову фазу польоту після запуску 2 квітня 2026 року. За першу добу екіпаж корабля Orion «Integrity» виконав серію точних орбітальних маневрів, протестував ручне керування поблизу розгінного блоку ICPS, підготував до розгортання наукові кубсати та усунув технічну несправність на борту.
Формування орбіти та перша несправність на борту
Після відділення від ракети SLS корабель Orion вийшов на початкову навколоземну орбіту та приступив до її поетапної корекції. Спочатку було виконано маневр підвищення перигею — мінімальної точки орбіти. Потім розгінний блок ICPS (Interim Cryogenic Propulsion Stage), оснащений рідинним двигуном RL10, провів точкове ввімкнення, збільшивши апогей — максимальну висоту орбіти.
Ці маневри формують витягнуту орбіту, необхідну для подальшого переходу до траєкторії польоту до Місяця (translunar injection). Після одного з маневрів була зафіксована короткочасна втрата телеметрії. Зв'язок з екіпажем при цьому зберігалася, а проблема була оперативно усунена і не вплинула на місію.
Паралельно з маневрами екіпаж розпочав переведення корабля в режим тривалого польоту. У рамках цієї процедури проводилася повна перевірка систем життєзабезпечення, включаючи роботу санітарного вузла.
Під час перевірки було зафіксовано миготливий індикатор помилки в системі туалету. Аналіз телеметрії показав відхилення, і фахівці центру управління розпочали спільну з екіпажем діагностику.
Тест ручного керування Orion
Одним із ключових етапів першої доби стала демонстрація зближення з розгінним блоком ICPS після його відділення. Перед початком маневрів корабель виконав розворот (так званий «backflip»), щоб зорієнтуватися відносно цілі. Далі екіпаж за допомогою ручних контролерів та навігаційних сенсорів провів серію операцій:
- зближення до дистанції близько ~90 м;
- зупинка та стабілізація відносного руху;
- точні маневри з використанням двигунів орієнтації (RCS);
- зближення до ~10 м для оцінки керованості.
Для навігації використовувалася оптична система та спеціальна мішень на ICPS. Під час фінальної фази також застосовувалася стикувальна камера Orion для збору точних даних про положення. Цей експеримент має критичне значення для майбутніх місій, де екіпажу належить виконувати стикування в навколомісячному просторі без GPS.
Після завершення демонстрації Orion виконав автоматичний маневр відходу, а ICPS провів власне ввімкнення двигуна для сходу з орбіти та подальшого входу в атмосферу над Тихим океаном.
Додаткові наукові місії на орбіті
Разом з екіпажем Artemis II на орбіту було запущено чотири малі супутники-кубсати, розміщені в адаптері ступеня Orion:
- ATENEA (Аргентина) — вивчення радіаційного захисту, оптимізація орбіт і далекий зв'язок
- Space Weather CubeSat-1 (Саудівська Аравія) — вимірювання параметрів космічної погоди, включаючи сонячне випромінювання та магнітні поля
- TACHELES (Німеччина) — тестування електронних компонентів для майбутніх місячних місій
- K-Rad Cube (Південна Корея) — дослідження впливу радіації на біологічні системи в поясах Ван Аллена
Розгортання цих апаратів було виконано після відділення адаптера, і вони продовжать автономні дослідження на високоеліптичній орбіті.
Несправність усунена та поточний статус місії
До 2 квітня проблема з системою туалету була повністю усунена. Екіпаж та наземні фахівці відновили штатну роботу системи після аналізу телеметрії та коригування налаштувань.
Наразі Orion перебуває на високій навколоземній орбіті. Екіпаж готується до наступного маневру — додаткового підвищення перигею, який остаточно стабілізує орбіту перед переходом до наступного етапу місії.
Всі системи корабля, включаючи енергопостачання (сонячні панелі) та терморегуляцію, працюють у межах розрахункових параметрів.
